Справа № 761/29307/24
Провадження № 1-кс/761/22668/2024
09 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 761/29307/24, провадження № 1-кс/761/19219/2024),
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Заява обґрунтована тим, що ухвалами слідчого судді ОСОБА_4 від 10.09.2024 у задоволенні низки скарг гр. ОСОБА_3 відмовлено. При цьому, слідчий суддя ОСОБА_5 , ухвалюючи вказані рішення, вдалась, на думку заявника, до вільного тлумачення норм діючого законодавства, зловживаючи таким чином своїм службовим становищем.
У зв'язку з викладеним, заявник вважав, що слідчий суддя ОСОБА_4 має упереджене ставлення до нього, оскільки у слідчого судді сформована негативна думка щодо вирішення ініційованих заявником скарг.
Керуючись наведеним, гр. ОСОБА_3 просив відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду його скарги.
Учасники судового провадження, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули, що не є перешкодою для розгляду заяви.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів.
Суддя, дослідивши заяву гр. ОСОБА_3 , матеріали справи 761/29307/24, дійшов висновку про таке.
Статтею 75 КПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
До однієї з підстав, яка унеможливлює участь судді у розгляді справи, є наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя бере до уваги, що з дня ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Під час ухвалення судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Надаючи оцінку доводам заяви, суддя відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об'єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Суб'єктивний критерій означає, що суд має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об'єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Отже, суб'єктивну складову категорії «безсторонній суд» утворює наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, ознакою суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» зазначив, що для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
Заявник зазначив, що існує ймовірність упередженого ставлення слідчого судді ОСОБА_4 до нього, оскільки суддя неодноразово відмовляла у задоволенні його скарг на бездіяльність службових осіб органі досудового розслідування. Зазначені рішення від 10.09.2024 у справах № 761/29299/24, 761/29307/24, 761/29298/24, 761/29296/24 заявник вважав необґрунтованими, тому наполягав на наявності у слідчого судді ОСОБА_4 негативного ставлення до ОСОБА_3 та наперед сформованої думки щодо вирішення ініційованих ним скарг.
Водночас, сам факт розгляду у минулому певним слідчим суддею скарг учасників кримінального провадження не свідчить про упередженість такого слідчого судді, оскільки не доводить прихильності останнього до учасника чи однієї із сторін провадження.
Таким чином, ухвалення слідчим суддею ОСОБА_4 рішень за наслідками розгляду 10.09.2024 скарг гр. ОСОБА_3 не говорить про її необ'єктивність та упередженість у подальшому вирішенні скарг заявника.
Крім того, суддя звертає увагу, що скаргу гр. ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР розподілено на слідчого суддю ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 35 КПК, що також свідчить про об'єктивність визначення слідчого судді та спростовує сумніви щодо зацікавленості слідчого судді у вирішенні справи на користь однієї із сторін.
Отже, доводи гр. ОСОБА_3 про наявність підстав для висновку про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 ґрунтуються на припущеннях, тобто не можуть розглядатися як обґрунтовані та вказувати на наявність у слідчого судді будь-яких зв'язків, прихильності чи упередженості щодо сторін провадження.
Таким чином, заява гр. ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 761/29307/24, провадження № 1-кс/761/19219/2024) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1