Справа № 761/41406/24
Провадження № 1-кс/761/27341/2024
05 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, із застосуванням відеоконференції з захисником ОСОБА_4 , клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. москва рф, громадянина рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024000000001029 від 01.11.2024,
Старший слідчий в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024000000001029 від 01.11.2024.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000001029 від 01.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що 25.10.2024 у порядку, визначеному ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України, а саме в пособництві у веденні агресивної війни, за попередньою змовою групою осіб.
Старшим слідчим в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 ,
відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України здійснено виклик ОСОБА_6 на 29.10.2024 на 10 год. 00 хв, 30.10.2024 на 10 год. 00 хв., 31.10.2024 на 10 год. 00 хв. шляхом публікації повістки про виклик для вручення повідомлення про підозру та допиті в якості підозрюваного у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 217 ( 7877 ) від 25.10.2024, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик, повідомлення про підозру та відомості щодо підозрюваних, стосовно яких надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування».
Однак, підозрюваний ОСОБА_6 у зазначений у повістках про виклик час та дату до Головного слідчого управління Служби безпеки України не з'явився, про причини свого неприбуття не повідомив.
Разом з тим, у ході слідства встановлено та матеріалами провадження підтверджено, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час перебуває за межами України - на території рф та, будучи належним чином повідомленим, не з'являється без поважних причин на виклик слідчого.
01.11.2024 постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора з матеріалів кримінального провадження № 22024000000000666 від 23.07.2024 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України в окреме провадження під № 22024000000001029.
01.11.2024 постановою слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні № 22024000000001029 від 01.11.2024, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, клопотання обґрунтоване тим, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється тим, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку із чим слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав, просив задовольнити та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник заперечила щодо задоволення клопотання, мотивуючи свою позицію тим, що підозра, пред'явлена ОСОБА_6 , є необґрунтованою.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000001029 від 01.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.
25.10.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.437 КК України у вказаному кримінальному провадженні.
25.10.2024 ОСОБА_6 , в порядку ст. ст.111, 112, 133, 135, 276, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.437 КК України (публікація в газеті «Урядовий кур'єр» від 25.10.2024 видання №217 (7877), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
01.11.2024 постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора з матеріалів кримінального провадження № 22024000000000666 від 23.07.2024 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України в окреме провадження під № 22024000000001029.
01.11.2024 постановою слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні № 22024000000001029 від 01.11.2024, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 та причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: дані повідомленням ГУ «І» ДЗНД СБ України про вчинення кримінального правопорушення № 8/1/2-15073 від 24.10.2024; дані протоколу огляду від 29.07.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 31.07.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 13.08.2024 мережі Інтернет; дані протоколуогляду від 22.08.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 27.08.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 28.08.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 30.08.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 02.09.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 05.09.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 06.09.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 10.09.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 01.10.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 04.10.2024 мережі Інтернет; дані протоколу огляду від 07.10.2024 мережі Інтернет; дані відповіді ДІАЗ СБ України № 4/1/1-9966 від 29.08.2024; дані відповіді МЗС України № 51/15-212/4-124132 від 13.09.2024; дані відповіді ГУР МО № 222/10Д/6378 від 25.09.2024; дані відповіді ГУР МО № 222/10Д/7110 від 11.10.2024; дані відповіді ГУ «І» ДЗНД СБ України № 8/3/1-7918 від 10.09.2024 та інші матеріали в їх сукупності.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи наведене, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч.6 ст.193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст.25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , який оголошений в держаний, міждержавний та міжнародний розшук, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання, яке може бути призначене, отже існують ризики, та те що останній переховується від органів досудового розслідування та суду на території рф, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також що може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Слідчий суддя звертає увагу, що в даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, містять достатньо обґрунтувань, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ч.6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, захисником, підозрюваним протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя