Справа №760/28639/24 1-кс/760/13405/24
08 листопада 2024 року Солом'янський районний суд м.Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №22023101110000650 від 14.08.2023 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 255 ч.1,2, 305 ч.2, 28 ч.4, 305 ч.3, 28 ч.4, 307 ч.3, 28 ч.4, 317 ч.2 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №22023101110000650 від 14.08.2023 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 255 ч.1,2, 305 ч.2, 28 ч.4, 305 ч.3, 28 ч.4, 307 ч.3, 28 ч.4, 317 ч.2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено,що ОСОБА_7 , в порушення встановлених законодавством України суспільних відносин у сфері охорони здоров'я населення, Закону України «Про обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів» № 863-Х11 від 08.07.1999, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а так само зловживання ними» від 15.02.1995, Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №770 від 06.05.2001, вимог Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифікованої Постановою Верховної Ради України N 1000-XII від 25.04.1991, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.11.2024 року, не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, прийняв рішення про здійснення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме шляхом незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту на території України наркотичних засобів, з метою особисте збагачення.
Так, встановлено,що ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправну діяльність своїх дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 06.11.2024, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - «канабісу», вступив в злочинну змову з невстновленою досудовим розслідуванням особою, яка має сталі зв'язки в кримінальних колах пов'язаних з обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території України.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 06.11.2024 року, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс» та надалі здійснив його перевезення та доставив за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав його незаконно зберігати з метою збуту.
В подальшому, в період часу з 15 години 37 хвилин до 21 години 42 хвилин, під час проведення обшуку у транспортному засобі марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак « НОМЕР_1 », яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , співробітниками СБУ у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору, яка в своєму складі містить наркотичний засіб - «канабіс».
Відповідно до висновку експерта Одеського НДЕКЦ МВС України від 07.11.2024 № СЕ-19/116-24/23400-НЗПРАП надана на дослідження речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, загальною масою 2049 г., є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «канабісом», загальною масою в перерахунку на суху речовину - 1855, 57 г. який згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких обмежено (Список №1 Таблиці І).
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями), великий розмір особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу становить від 500 до 2500 г.
Так, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розсуванням час, але не пізніше 06.11.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав наркотичний засіб, здійснив його перевезення та зберігав у транспортному засобі марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який знаходився у його користуванні та перебував біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту на території України, тим самим останній довів до кінця злочинний умисел, скерований на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів, вчиненого у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України, а саме: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочини передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.
07.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_7 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
Враховуючи викладене, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
п.1 ч.1 ст.177 КПУ України в органу досудового слідства є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину, а саме: ч. 2 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
- п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, що на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання наркотичних засобів. Тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_7 , може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування;
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , з метою уникнення покарання за кримінальні правопорушення в яких він на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду;
- п. 4 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_7 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 , має зв'язки з невстановленими особами, які мають сталі зв'язки в кримінальних колах пов'язаних з обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території України, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності;
- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаних злочинів.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , та запобігання зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
1. Зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
2. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3. Вік та стан підозрюваного дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки це не буде стримуючім фактором для додержання процесуальних обов'язків зважаючи на тяжкість покарання.
До підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли би виступати в якості поручителя, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 12 КК України, злочини передбачені ч. 2 ст. 307 КК України є тяжкими.
Також, слідчим та прокурором при зверненні до суду з відповідним клопотанням враховано вимоги Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, ратифіковану Україною 25.04.1991 р., відповідно до якої незаконний обіг є міжнародною злочинною діяльністю, припинення якої вимагає невідкладної та першочергової уваги, а також те, що кожна Сторона повинна враховувати серйозний характер цих правопорушень та передбачати застосування таких санкцій як тюремне ув'язнення, або інші види позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт (розлучений, раніше не судимий, має 2 дітей на утриманні 2010 р.н. і 2015 р.н.).
Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_7 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом із цим вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосованим до ОСОБА_7 .
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 305 КК України, ч. 3 ст. 307 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейськийсуд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 183, 184,376 ч. 2 КПК України,-
Ухвалив:
Клопотання слідчого - задовольнити .
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю Одеської області,Болгарського району,с.Жовтневе,громадянину України,не працюючому, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого - запобіжний захід у виді тримання під вартою до - 03 січня 2025 року включно, тобто на час досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 12.11.2024 р. 17.00.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення .
Суддя: