Справа №760/28054/24 1-кс/760/13088/24
08 листопада 2024 року Солом'янський районний суд м.Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого 3-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №1202411104000951 від 13.08.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 113 ч.2,28 ч.2,114-1 ч.1, 114-1 ч.1, 194 ч.2 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
Встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №1202411104000951 від 13.08.2024 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст. ст. 113 ч.2, 28 ч.2, 114-1 ч.1, 114-1 ч.1, 194 ч.2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
У ході досудового розслідування встановлено, що 22.02.2024 президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України
№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 12.08.2024 строком на 90 діб.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.09.2024 у громадянина України ОСОБА_6 якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, на виконання свого умислу, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.09.2024, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дізнався про належність автомобіля «Jeep Cherokee», на іноземній реєстрації, військовослужбовцю ЗС України, та вирішив вчинити підпал цього транспортного засобу з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що зазначений транспортний засіб належить військовослужбовцю ЗС України, 15.09.2024 приблизно о 01 год. 55 хв., діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи при собі заздалегідь підготовлені засоби для вчинення злочину, вчинив підпал автомобіля зеленого кольору «Jeep Cherokee», на іноземній реєстрації.
«15» вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення прокурор вважає підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 15.09.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.09.2024 року;
- поясненнями ОСОБА_10 від 18.09.2024 року;
- поясненнями ОСОБА_11 від 15.09.2024 року;
- Протоколом слідчого експерименту від 19.09.2024 року;
- Протоколом огляду від 15.09.2024 року, 19:00-19:30;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 15.09.2024 року;
- Протоколом огляду місця події від 13.08.2024 року;
- Актом про пожежу від 13.08.2024;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 13.08.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2024 року;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.08.2024 року;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 13.08.2024 року;
- Протоколом обшуку від 15.09.2024;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 16.09.2024 року;
- Протоколом слідчого експерименту від 10.10.2024 року.
16.09.2024 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_16 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується о 03 год. 45 хв. 13.11.2024 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202411104000951 продовжено до трьох місяців, тобто до 15 грудня 2024 року.
У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через особливу складність завершити досудове розслідування до 15.11.2024 не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- провести комплексні судові транспортно-товарознавчі, пожежно-технічні експертизи;
- провести судові експертизи матеріалів, речовин та виробів щодо вилучених предметів під час проведення оглядів місця події;
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, ризиком у кримінальному провадженні є не бажані для кримінального провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод такому кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації і таку поведінку неможливо достеменно передбачити. Отже, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Так, обґрунтовано ймовірним є те, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи обізнаним про вид та розмір покарання може почати переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином враховуючи, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі, є обґрунтовані підстави вважати, що вона, усвідомлюючи невідворотність покарання та те, що у разі доведення її вини в суді, буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Водночас існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що на даний час проведений весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, у разі не обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, він може самостійно (опосередковано через інших осіб) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в цілому.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може впливати у будь-який спосіб на свідків адже враховуючи те, що в ході проведення обшуки були залучені поняті та підозрюваній надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника,просив врахувати,що він розкаюється у вчиненому, неодружений, тимчасово не працює, раніше не судимий.
Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_6 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Враховуючи характер кримінального правопорушення, яке пов'язане із злочинами проти основ національної безпеки України, майновий стан підозрюваного та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України орган досудового розслідуваннявважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наддасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, ч. 6 статтею 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи положення ст. 183 КПК України, просить не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 4 статті також передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданнідоведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відтак, суд приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_6 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження,оскільки останній не має постійного місця проживання, законних джерел доходу, міцних соціальних зв'язків.
.
Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 183, 184,376 ч. 2 КПК України,-
Ухвалив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю Чернігівської області,Куликівського району,с.Смолянка,громадянину України,не працюючому,освіта середня,неодруженому,зареєстрованого в АДРЕСА_2 , без визначеного місця проживання, не судимому - запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 грудня 2024 року включно, тобто на час досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1