Справа №760/20449/24
3/760/6481/24
08 листопада 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участі адвоката Балійчук Л.І., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №970501 від 10.08.2024 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вищевказаного протоколу, 10.08.2024 року о 09-40 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул.Суздальська з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння кінцівок рук, не природна блідність шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Захисник Балійчук Л.І. в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні надала письмове клопотання в якому просила провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд у лікаря - нарколога та самостійно добровільно звернувся до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія».
Сторона захисту стверджує, що якби ОСОБА_1 вживав наркотичні засоби, то аналіз сечі обов?язково б це підтвердив. Однак, в його біологічному матеріали (сечі) не було виявлено слідів наркотичних та лікарських препаратів.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 добровільно у визначений законом порядок, передбачений ст. 266 КУпАП, пройшов огляд на стан сп?яніння і за результатами такого огляду в стані сп?яніння не перебував, згідно даних відео
ОСОБА_1 поводив себе досить спокійно та адекватно, будь-яких ознак наркотичного сп?яніння він не проявляв та не міг проявляти, оскільки не вживає наркотики, має бліду шкіру від народження, а відповідні хвилювання були викликані неправдивими звинуваченнями у вживанні наркотичних засобів, ознаки сп?яніння, які вказані у протоколі відповідно до відео не вбачаються, просить врахувати суд, що в його діях відсутній склад правопорушення та відсутня сама подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження відносно ОСОБА_1 на підставі вказаного протоколу просить закрити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позицію сторони захисту та підтвердив що не перебував у стані наркотичного сп'яніння, оскільки ніколи не вживав подібні речовини.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Балійчук Л.І., дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків.
Зазначеною статтею також регламентовано, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди його результатами огляду проводиться в закладах охорони здоров'я.
Враховуючи вимоги ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним ПДР, яке слугувало підставою для зупинки транспортного засобу, то всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов?язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Поруч з цим на відеозаписі ОСОБА_1 не запропоновано проїхати до медичного закладу, що істотно порушує права останнього. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 15.03.2019 у справі №686/11314/17. В частині розгляду справ по статті 130 КУпАП зазначену позицію Верховного Суду врахували апеляційні суди по справі №722/554/22 від 02.06.2022 року, №723/1069/22 від 02.06.2022 року, №723/29/22 від 12.04.2022 року, №720/1324/21 від 04.11.2021 року, №718/928/21 від 14.07.2021 року.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У відповідності до п.7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За таких обставин, не можуть бути визнані доказами в справі про адміністративне правопорушення і акт огляду на стан сп'яніння та медичний висновок.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33-35, ч.1 ст. 130, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.А. Агафонов