СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23597/24
пр. № 2-о/759/1014/24
12 листопада 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
У листопаді 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, в якій остання просила «Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Каховки Херсонської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Каховка, Херсонська область, причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність, кардіосклероз, ішемічна хвороба серця».
У поданій заяві зазначає, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким розпорядилась усім своїм майном на випадок смерті на користь ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була дружиною батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану наразі неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово-окуповані території України, на якій неможливо отримати документ, який може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Встановлення факту смерті необхідне для отримання свідоцтва про смерть у відповідності до законодавства України та оформлення спадщини після померлої, оскільки заявниця є єдиною спадкоємицею померлої.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження.
Заявник у судове засідання не з'явився, представник заявника до початку судового засідання через канцелярію суду подала заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі, вимоги, викладені в заяві, підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, відповідно до яких справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, зробив наступні висновки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У відповідності до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 23 січня 1999 року уклав шлюб із ОСОБА_1 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 11).
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
ОСОБА_3 19 грудня 2003 року уклав шлюб з ОСОБА_2 , що встановлено із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 9).
У відповідності до заповіту, що складений 12 листопада 2020 року та посвідчений державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори Херсонської області Гладушком К.В. та зареєстрований за №865, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла все належне їй на праві приватної власності майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на моменту смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12).
Отже, ОСОБА_2 був складений заповіт на користь заявниці - ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що заявниця є заінтересованою особою щодо даної справи, оскільки встановлення факту смерті ОСОБА_2 безпосередньо вплине на її права та інтереси.
Отже, із заявою про встановлення факту смерті особи звернулась особа, яка у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, має на це право.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Каховка, Херсонська область, Україна, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено: копію «медицинское свидетельство о смерти серия 7400000000 №212300393» від 28 травня 2024 року, що видане органом окупаційної влади; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , що видане органом окупаційної влади, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Каховка Херсонської області (а.с. 5-6, 7).
Крім того, до матеріалів заяви долучено фотографії місця поховання ОСОБА_2 (а.с. 8).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, враховуючи військові дії, які розпочалися 24.02.2022 року на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 встановлено, що до тимчасово окупованої Російською федерацією території України відноситься, зокрема, Каховська міська територіальна громада Каховського району Херсонської області із 24.02.2022 року.
Відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків.
Положення ч. 1 ст. 317 ЦПК України встановлюють, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Крім того, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia», де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Суд зауважує, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Пунктом 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року встановлено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, встановлених у судовому засіданні обставин справи суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Каховка Херсонської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 77-84, 259, 260, 264-266, 269, 317, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Каховки Херсонської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Каховка, Херсонська область, Україна, причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність, кардіосклероз, ішемічна хвороба серця.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О. Горбенко