Справа № 137/1459/24
"12" листопада 2024 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голоти О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22.03.1982 року. Свій шлюб зареєстрували в Уладівській сільській раді Літинського району Вінницької області, актовий запис № 11.
Позивач вказує, що причиною для розірвання шлюбу послугувало те, що вони не зійшлися характерами та подальше сумісне проживання разом є неможливим. Просить шлюб розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Після розірвання шлюбу залишити її прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Так, із свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.5) встановлено, що сторони 22.03.1982 року зареєстрували шлюб.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 55 ч.1 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.ст.104,105, 110 СК України, однією із підстав припинення шлюбу є його розірвання, яке може відбуватися на підставі рішення суду за позовом одного із подружжя.
Згідно ст.112 ч.2 СК України та відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя. суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та встановлено судом, подальше збереження сім'ї позивачем і відповідачем не можливе, оскільки спільне життя сторін суперечить їх інтересам.
Враховуючи причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 СК України дає суду підстави для ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
На підставі ч.1 ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи ту обставину, що позов підлягає до задоволення, тому суд на підставі ст. 141 ЦПК України, вирішує питання щодо розподілу судових витрат, зокрема із відповідача підлягає до стягнення судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.4,12,48,76,81,141,247,259,263-268,280 ЦПК України і на підставі ст.ст.109,110-112 Сімейного кодексу України, відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, суд,
Позовні вимоги задовільнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22.03.1982 року в Уладівській сільській раді Літинського району Вінницької області, актовий запис № 11.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.