Справа № 136/1405/24
провадження № 2/136/338/24
01 листопада 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач), через представника, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23.08.2023 в сумі 62007,90 грн.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що 23.08.2023 відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн; тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/26, тип - Універсальна Gold, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 60,0% - для картки "Універсальна Gold". У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 03.07.2024 має заборгованість - 62007,90 грн., яка складається з наступного: 50059,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11948,48 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою суду від 23.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено в ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Судом було встановлено, що підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 23.08.2023 відповідач пройшов ідентифікацію в банку, а активація відповідачем картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.
З відповідачем було погоджено умови та правила надання банківських послуг і тарифи, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка підписана сторонами.
Відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн; тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/26, тип - Універсальна Gold, що підтверджується випискою по рахунку.
Разом з тим, суду надана виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19). Таким чином, виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредит. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №759/11453/20. Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідач як позичальник добровільно позивачу АТ КБ ПриватБанк не повернув, що свідчить про порушення прав банку, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Судом було встановлено, що в анкеті-заяві від 23.08.2023 процентна ставка визначена, а тому позивач вправі вимагати стягнення заборгованості за простроченими відсотками. Відповідач станом на 03.07.2024 має заборгованість - 62007,90 грн., яка складається з наступного: 50059,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11948,48 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Разом з тим, відповідач не подав заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 23.07.2024 та не навів обставин на спрстування правочину, укладеного з позивачем та пред'явлені йому розрахунки заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23.08.2023 в сумі 62007,90 грн, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з огляду на те, що позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват банк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23.08.2023 в сумі 62007 (шістдесят дві тисячі сім) грн 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО