Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3113/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ:140842239)
до Фізичної особи-підприємця Сербіна Олександра Юрійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 325 727,20 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сербіна Олександра Юрійовича (відповідач) заборгованості за Кредитним Договором у розмірі 325 727,20 грн. (75 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 239 477,20 грн. - заборгованість за процентами, 11 250,00 грн. - заборгованість за комісією) та покласти на ФОП Сербіна Олександра Юрійовича витрати зі сплати судового збору в сумі 3908,73 грнт та витрати на правову допомогу в розмірі 9500,00 грн.
Крім того, позивач просить витребувати в АТ "УКРСИББАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я Сербіна Олександра Юрійовича (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 06.11.2023 року по 07.11.2023 року включно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 судом прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та відкрито провадження у справі № 922/3113/24; визнано справу № 922/3113/24 малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано в Акціонерного Товариства "УКРСИББАНК" (місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 2/12; код ЄДРПОУ: 09807750) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я Сербіна Олександра Юрійовича (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 06.11.2023 року по 07.11.2023 року включно.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 про відкриття провадження у справі № 922/3113/24 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за юридичною адресою Фізичної особи-підприємця Сербіна Олександра Юрійовича згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв'язку Укрпошти від 18.09.2024.
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до акону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 татті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Разом з цим, Фізична особа-підприєиець Сербін Олександр Юрійович наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подав.
11.10.2024 року до суду від АТ КБ "Укрсиббанк" надійшли витребувані судом документи, а саме, повідомлення, що на ім'я Фізичної особи-підприємця Сербіна Олександра Юрійовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано карту № НОМЕР_2 карткового рахунку № НОМЕР_3 та надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 06.11.2023 по 07.11.2023 року.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/3113/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (надалі - позивач, кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сербіним Олександром Юрійовичем (надалі - відповідач, позичальник) було укладено договір про надання кредиту (електронна форма) №459615-КС-009 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Погоджено, що тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15908395, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день: 1,15012667. Комісія за надання кредиту: 11 250,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 75 000,00 грн. Термін дії договору до 22.04.2024. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 195 000,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Кредит не є споживчим кредитом.
Відповідно до пункту 2 договору передбачено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 3 договору передбачено, що сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Згідно пункту 5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір
Відповідно до довідок ТОВ "ФК "Елаєнс" від 03.11.2022 вбачається, що довідки видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізпозика" на підставі договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційнологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ "ФК "Елаєнс" та ТОВ "Бізпозика" і на підтвердження того, що платежі успішно проведені в системі з наступними деталями операції:
1) Номер в системі FOUDY: 679489681.
Номер операції: 1e070467-7c2c-11ee-b82f-000c29d57ed2_2.
Дата проведення платежу: 06.11.2023.
Призначення платежу: Перерах. коштів Cербін О.Ю. НОМЕР_4 зг. кредитного дог. №459615-КС-009 від 06.11.2023 Без ПДВ.
Сума платежу: 25000,00 грн. Валюта платежу: UAH. Платіжний метод: карта MASTERCARD. Статус платежу: підтверджено.
Номер картки: НОМЕР_2 .
Банк картки отримувача: UKRSIBBANK.
2) Номер в системі FOUDY: 679489673.
Номер операції: 1e070467-7c2c-11ee-b82f-000c29d57ed2_1.
Дата проведення платежу: 06.11.2023.
Призначення платежу: Перерах. коштів Cербін О.Ю. НОМЕР_4 зг. кредитного дог. №459615-КС-009 від 06.11.2023 Без ПДВ.
Сума платежу: 25000,00 грн. Валюта платежу: UAH. Платіжний метод: карта MASTERCARD. Статус платежу: підтверджено.
Номер картки: НОМЕР_2 .
Банк картки отримувача: UKRSIBBANK.
3) Номер в системі FOUDY: 679489693.
Номер операції:1e070467-7c2c-11ee-b82f-000c29d57ed2_3.
Дата проведення платежу: 06.11.2023.
Призначення платежу: Перерах. коштів Cербін О.Ю. НОМЕР_4 зг. кредитного дог. №459615-КС-009 від 06.11.2023 Без ПДВ.
Сума платежу: 25 000,00 грн. Валюта платежу: UAH. Платіжний метод: карта MASTERCARD. Статус платежу: підтверджено.
Номер картки: НОМЕР_2.
Банк картки отримувача:UKRSIBBANK.
Звертаючись з позовом до суду позивачем у позовній заяві зазначено про належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №459615-КС-009 від 06.11.2023 та надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 75000,00 грн. Водночас позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору "Про надання кредиту" №459615-КС-009 від 06.11.2023 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів згідно графіку платежів, що призвело до виникнення суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 75 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 239 477,20 грн., суми прострочених платежів за комісією у розмірі 11 250,00 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між кредитором та позичальником з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну та паролю особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подано заявку на отримання кредиту з зазначенням номеру свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщується оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.п. 3.1.2, 3.1.3. Правил після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу.
06.11.2023 позивачем направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту №459615-КС-009 від 06.11.2023 відповідачем прийнято (акцепт) пропозицію (оферту) укладення договору про надання кредиту №451991-КС-001, на умовах визначених офертою.
Із матеріалів справи також убачається, що позивачем через телекомунікаційну систему направлено відповідачу одноразовий ідентифікатор G-5205, на номер телефону НОМЕР_5, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено.
Згідно з п.п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Наявний у матеріалах справи договір про надання кредиту №459615-КС-009 від 06.11.2023 містить відмітку про підписання одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2981, 06.11.2023 00:39:08".
При цьому матеріали позовної заяви містять візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії позивача та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", яка посвідчена директором ТОВ "Бізнес позика" Гайворонською М.М.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно статті 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Отже, матеріали справи свідчать, що договір про надання кредиту №459615-КС-009 від 06.11.2023 підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що свідчить про укладання між сторонами спірного правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений (правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19, подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020).
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено судом вище та слідує з матеріалів справи, відповідно до довідок ТОВ "ФК "Елаєнс" від 19.07.2024 (а.с.21-22) платежі про надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 75000,00 грн. успішно проведені в системі з деталізацією операцій.
Разом з тим, з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії договору про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) №41084239_14/12/17 від 14.12.2017 укладеного між позивачем та ТОВ "ФК "Елаєнс" убачається, що відповідно до умов пункту 1.1. фінансова компанія бере на себе зобов'язання надавати організації послугу "Переказ на картку", що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок фінансової компанії грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем "Visa" та "Mastercard", переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою установою від організації, на користь Банка-Еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС.
Види платіжних карток, на якій можливо здійснити переказ, а також розмір винагороди фінансової компанії за надання послуги "Переказ на картку" визначається Додатком №1.
Враховуючи зазначене, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано належне виконання позивачем зобов'язань за договором про надання кредиту №459615-КС-009 від 06.11.2023 та надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 75000,00 грн.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Натомість у даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено узгоджений з позивачем відповідно до умов договору про надання кредиту №459615-КС-009 від 06.11.2023 графік проведення платежів та не повернуто позивачу кредитні кошти у розмірі 75000,00 грн.
Статтями 525, 526 ЦК України що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 75000,00 грн., є обґрунтованою, доведеною позивачем, жодним чином не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення суми прострочених платежів по процентах у розмірі 239477,20 грн., а також суми прострочених платежів за комісією у розмірі 11250,00 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку суми прострочених платежів по процентах у розмірі 239477,20грн., а також суми прострочених платежів за комісією у розмірі 11250,00 грн., суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення заявленої суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією є цілком правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Між тим, суд зазначає, що відповідачем також не спростовано обґрунтованості та правомірності здійсненого позивачем детального розрахунку суми прострочених платежів по процентах та суми прострочених платежів за комісією. Власного контррозрахунку вказаних сум до суду не подано.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
Водночас всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат у справі: відшкодування судового збору і витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовівитратискладаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема:витратинапрофесійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в сумі 3 908,73 грн. покладаються на ФОП Сербіна Олександра Юрійовича і підлягають стягненню на користь позивача.
Крім того, позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат в розмірі 9 500,00 грн. та докази на підтвердження понесених ТОВ "Бізнес Позика" витрат на допомогу адвоката.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:
- договір про надання правової допомоги від 25.11.2022, укладений між ТОВ "Бізнес Позика" та Адвокатським об'єднанням "Правовий Баланс".;
- рахунок-фактура №Р-00000154 від 02.09.2024;
- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000154-02-09/24 від 02.09.2024 на суму 9 500,00 грн;
- платіжний документ №2763 від 03.09.2024;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.08.2017 серії ТР №000217, видане Глуховецькому О.С.
- довіреність , видана ТОВ "Бізнес Позика" на ім'я адвоката Глуховецького О.С.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в Договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається зі змісту наданого позивачем договору про надання правової допомоги б/н від 25.11.2022 він не містить порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), який обов'язково має визначатися в договорі про надання правової допомоги. Так, у пунках 4.2 - 4.4. вказаног Договору зазначено, що Оплата за даним договором здійснюється на підставі отриманих клієнтом рахунку (рахунків). При розрахунку вартості (ціни) правової допомоги - гонорару (винагороди) враховується час витрачений Адвокатським Об'єднанням, його партнерами, адвокатами, помічниками адвоката та співробітниками. За результатами надання правово допомоги складається акт та підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським Об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
Натомість, жодних документів (додатків, додаткових угод, тощо) до Договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, в яких би сторони погодили порядок обчислення гонорару адвокату (його розмір) за надання правничої (правової) допомоги у справі №922/3113/24 позивачем до матеріалів справи не додано. Наданий ТОВ "Бізнес Позика" акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 02.09.2024 таким документом не є, адже він лише підтверджує надання адвокатом відповідних послуг на суму 9 500,00 грн, крім того у відповідному акті не зазначено, про погодинну оплату, або фіксований розмір.
Крім того, з наданого адвокатом договору від 25.11.2022 не вбачається, що послуги надавались саме за даними правовідносинами які були предметом розгляду даної справи.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (див. постанову Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 529/201/20).
Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі, є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення таких договорів, правові наслідки пов'язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв'язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 9 500,00 грн, не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (див. додаткову постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
Також суд зазначає, що представництво інтересів ТОВ "Бізнес Позика" під час розгляду даної справи здійснювалося адвокатом Глуховецьким О.С. на підставі довіреності від 25.11.2022, виданої ТОВ "Бізнес Позика" на ім'я адвоката Глуховецького О.С.
Разом із тим, з матеріалів справи судом встановлено, що Договір про надання правової допомоги від 25.11.2024 був укладений саме між АО "Правовий баланс" та ТОВ "Бізнес Позика".
Частиною шостою статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
Проте, матеріали справи не містять, а позивачем відповідно не додано до матеріалів справи доказів наявності договірних відносин (ордеру на надання правничої (правової) допомоги, виданого адвокатьскьким бюро адвокату Глуховецькому О.С. тощо) між АО "Правовий Баланс" та адвокатом Глуховецьким О.С., який здійснював представництво інтересів ТОВ "Бізнес Позика" у справі №922/3113/24, або доказів того, що адвокат Глуховецький О.С. є партнером, адвокатом, помічникам адвоката або співробітником АО "Правовий Баланс".
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оскільки відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між ТОВ "Бізнес Позика" та адвокатом Глуховецьким О.С. щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (фіксованої або погодинної оплати), враховуючи, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору або укладенням додаткової угоди або підписанням відповідного додатку, та оскільки позивачем не доведено, що між АО "Правовий Баланс" та адвокатом Глуховецьким О.С., існують трудові, договірні або інші відносини щодо представництва останнім позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді Харківської області, суд дійшов висновку про недоведеність понесених позивачем витрат та відсутність підстав для стягнення з ФОП Сербіна Олександра Юрійовича на користь ТОВ "Бізнес Позика" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Сербіна Олександра Юрійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ:140842239) суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 75000,00 грн., суму прострочених платежів по процентах у розмірі 239 477,20 грн., суму прострочених платежів за комісією у розмірі 11 250,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 908,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "11" листопада 2024 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/3113/24