Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04.11.2024м. ХарківСправа № 922/3232/24
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 03359500)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (64020, Харківська область, Красноградський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Шкільна, буд. 16, ідентифікаційний код 41662195)
про стягнення 4 610 565,51 грн
за участю представників сторін :
позивача - адвоката Смолякової І.О.
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (відповідач) про стягнення 4 610 565,51 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
Позивач також просить стягнути судовий збір у розмірі 69 158,48 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами проведеної позачергової повірки лічильника газу на об'єкті відповідача Державним підприємством "Укрметртестстандарт" видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.03.2023 № 39-1-3/0075, що стало підставою для нарахування позивачем вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 4 610 565,51 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3232/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14 жовтня 2024 року о 14:00. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
В судовому засіданні 14.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 14.10.2024, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04 листопада 2024 року о(б) 12:00 год.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з'явився.
Суд звертає увагу, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвали-повідомлення" від 14.10.2024 у справі №922/3232/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до його електронного кабінету: 14.10.24 о 18:29.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отож про дату, час та місце цього засідання відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 14.10.2024 в порядку ст. 120-121 ГПК України, датою отримання якої є 15.10.2024.
Крім того, з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження" від 16.09.2024 у справі №922/3232/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до його електронного кабінету: 16.09.24 о 19:31.
Отож датою вручення відповідачу ухвали суду від 12.09.2024 про відкриття провадження у справі - є 17.09.24.
Ураховуючи те, що відповідач відзив на позов до суду не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Суд також зазначає, що ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно пунктів 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід також зазначити, що згідно рішення ЄСПЛ у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідач не з'явився у судове засідання, поважних причин для відкладення розгляду справи ним не наведено, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарським судом встановлено наступне.
Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач, Оператор ГРМ) до 01.07.2023 було Оператором ГРМ.
Відповідно до Кодексу ГРС Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське - Агро" (відповідач) має статус споживача (згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Відповідно до п.3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 1.3. Типового договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VІ кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем підписано заяву - приєднання № 42СРКh4738-18 від 01.02.2018 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на об'єкт ведення господарської діяльності - зерносушарка, розташовані за адресою: смт. Слобожанське, вул. Некрасова, 2-а, де знаходиться точка комерційного обліку. У відповідності до якої як суб'єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХО00015IE5F007.
Отже відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі - договір).
Згідно з п. 1.2. договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Згідно з п. 2.1. договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 1 глави 1 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.
Пунктами 1, 5 глави 1 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
Відповідно п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обов'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 9 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРС встановлено, що суб'єкт ринку природного газу, який не є власником комерційного ВОГ (вузла обліку газу), має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ, здійснювати його плановий або позаплановий контрольний огляд та/або технічну перевірку.
Перевірка комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ), а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
Також, пп. 4 п. 7.1. договору передбачено, що Оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
Отже умовами договору та вказаними нормами законодавства передбачено право Оператора газорозподільної системи здійснювати перевірку роботи комерційного вузла, який встановлений на об'єкті споживача.
Користуючись наданим правом на здійснення перевірки, 20.03.2023 представниками АТ "Харківгаз" здійснювався контрольний огляд вузла обліку відповідача в результаті чого було встановлено відсутність зміни показників та фіксації витрати газу вимірювальним комплексом КВР 1.01 G 100 № 01430, який встановлено на об'єкті відповідача.
Під час огляду ВОГ було встановлено порушення п. 3.1. гл. 2 розд. ХІ Кодексу ГРС: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до вимог п. 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, представниками АТ "Харківгаз" складено акт про порушення № 000360 від 20.03.2023 та акт технічної перевірки вузла обліку.
Відповідно до п. 5 акту про порушення за виявленими порушеннями в залежності від їх виду, споживачу необхідно вчинити певні дії. В даному випадку, враховуючи те, що відповідачем не надано доступу представникам позивача для демонтажу лічильника газу на проведення позачергової повірки відповідача було зобов'язано надати відповідний доступ до ЗВТ.
21.03.2024 позивачем було припинено (обмежено) газопостачання відповідно до поданої споживачем заяви, про що складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності).
24.03.2023 відповідачем було надано доступ та позивачем здійснено демонтаж ВОГ з метою направлення його на позачергову повірку, про що складено акт технічної перевірки вузла обліку № 7788, який підписано представником споживача - Личко І.Г. (енергетик) та протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку.
За результатами проведеної позачергової повірки лічильника газу ДП "Укрметртестстандарт" видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.03.2023 № 39-1-3/0075, в якій зазначено підстави для визнання ЗВТ непридатним: при пропусканні повітря через лічильник покази відлікового пристрою не зростають. Тобто, лічильник відповідача було визнано непридатним до застосування за метрологічними показниками.
Відповідно до пунктів 2, 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Враховуючи вищевикладені вимоги Кодексу ГРС, акт про порушення № 000360 від 20.03.2023 було складено у присутності представника споживача - енергетика Личко І.Г., про що ним зроблено власноруч примітку: "Отримав для ознайомлення" у розділі: "Зауваження, пропозиції споживача (його представника)".
Згідно з п. 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вперше розгляд акту про порушення № 000360 від 20.03.2023 проводився на засіданні комісії АТ "Харківгаз" 27.03.2023, про що складено протокол та прийнято рішення про перенесення засідання комісії у зв'язку з відсутністю результатів проведення позачергової повірки ЗВТ та неявкою відповідача на засідання комісії, було прийнято рішення про перенесення розгляду акту про порушення на 25.04.2023 та направлено його відповідачу засобами поштового зв'язку та вручено представнику відповідача - 18.04.2023.
На засіданні 25.04.2023 комісія АТ "Харківгаз" з розгляду актів про порушення прийняла наступне рішення:
- акт про порушення № 000360 від 20.03.2023 визнати таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задовольнити в повному обсязі,
- засідання перенести на 23.05.2023, з метою збору додаткової інформації.
Протокол комісії відповідачу направлено засобами поштового зв'язку та вручено представнику - 02.05.2023.
18.05.2023 відповідачем було направлено пояснення на акт про порушення № 000360 від 20.03.2023, в яких ним висловлено незгоду з діями Оператора ГРМ.
На засіданні 23.05.2023 комісія АТ "Харківгаз" з розгляду актів про порушення прийняла остаточне рішення:
- акт про порушення № 000360 від 20.03.2023 визнати таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задовольнити в повному обсязі,
- зважаючи на фактичне споживання об'єкту споживача у розрахунковому періоді у розмірі 6 243,69 м3 ухвалено провести донарахування у розмірі 206 528,01 м3 (що є різницею між розрахунком відповідно до вимог пп.1, п.4, гл. 4 розд ХІ Кодексу ГРС, яка складає 212 771,70 м3 та фактично спожитим обсягом згідно лічильника).
Відповідач з рішенням комісії не погодився, про що зазначив письмово у протоколі.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (п. 12 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС).
Акт-розрахунок було складено АТ "Харківгаз" 23.05.2023, проте для підтвердження отримання його споживачем, було направлено разом з рахунком на оплату листом від 24.05.2023, оскільки відповідач відмовився від підпису даного акту на засіданні комісії.
Технічний розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму газу проведений за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання ТОВ "Слобожанське - Агро" зроблено за період з 07-00 год. 01.03.2023 по 15-35 год. 21.03.2023.
Вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ "Харківгаз" з урахуванням фактично розподіленого газу у розрахунковому періоді у розмірі 6 243,69 м3 склала 4 610 565,51 грн.
Відповідач не погодився з діями Оператора ГРМ та оскаржив їх у Господарському суді Харківської області.
Так, у провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/2835/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське - Агро" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" визнання недійсним повністю та скасування Рішення АТ "Харківгаз" про задоволення Акту про порушення №000360 від 20.03.2023 р. та здійснення донарахування ТОВ "Слобожанське - Агро" необлікованого об'єму та обсягу природного газу за період з 01.03.2023 7:00 год. по 21.03.2023 р. 15:35 год. в кількості 206528,01 м. куб. та вартістю 4610565,51 грн, оформлених Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.2023 та Актом розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.05.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №922/2835/23, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Слобожанське - Агро" відмовлено в повному обсязі.
26.10.2023 позивачем було направлено відповідачу вимогу №1420 від 26.10.2023 про погашення заборгованості у розмірі 4 610 565,51 грн протягом 10 днів з дня отримання вимоги, однак відповідач отримавши вимогу 30.10.2023 відповіді позивачу не надіслав, заборгованість не сплатив.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №922/2835/23, ТОВ "Слобожанське - Агро" подало касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 922/2835/23 касаційну скаргу ТОВ "Слобожанське - Агро" залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки на час розгляду цієї справи № 922/3232/23 рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 у справі № 922/2835/23 набрало законної сили та є чинними, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.
Отже рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 у справі № 922/2835/23, що набрало законної сили та є чинними, встановлено правомірність дій позивача у спірних правовідносинах.
Отож на теперішній час рішення АТ "Харківгаз" про задоволення Акту про порушення №000360 від 20.03.2023 та здійснення донарахування ТОВ "Слобожанське - Агро" необлікованого об'єму та обсягу природного газу за період з 01.03.2023 7:00 год. по 21.03.2023 15:35 год. в кількості 206528,01 м. куб. та вартістю 4610565,51 грн, оформлених Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.2023 та Актом розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.05.2023, є чинним і обов'язковим для виконання.
Однак відповідач вартість не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 4 610 565,51 грн не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
При цьому відповідач, у встановлений судом строк відзив до суду не надав, позовні вимоги не спростував.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як передбачено ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у справі №914/766/17 від 12.03.2020 зазначено, що норми Кодексу ГРМ, в яких встановлений порядок перерахунку (донарахування) об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу, не визначають нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу збитками, таке нарахування в розумінні норм Кодексу ГРМ є саме платою за поставлений природний газ. Отже, нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, здійснені Оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ. Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у зазначеній постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.
Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що позовні вимоги відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 610 565,51 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 55 326,79 грн (69 158,48 грн х 0,8%), фактично ж сплачено згідно платіжної інструкції № 26885 від 20.06.2024 у розмірі 69 158,48 грн, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 13 831,69 грн.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у розмірі 13 831,69 грн після подання до суду відповідного клопотання.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 55 326,79 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 626-629, 610-612, 714 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 75, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (64020, Харківська область, Красноградський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Шкільна, будинок 16, ідентифікаційний код 41662195) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 03359500) 4610565,51 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, а також судовий збір у розмірі 55 326,79 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "12" листопада 2024 р.
Суддя І.О. Чистякова