Справа № 596/1669/24Головуючий у 1-й інстанції Митражик Е.М.
Провадження № 22-ц/817/1094/24 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
11 листопада 2024 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.,
суддів - Костіва О.З., Храпак Н.М.,
під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Притула Оксана Богданівна на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі.
04 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Притула О.Б. подала через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" апеляційну скаргу на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року.
Ознайомившись із апеляційною скаргою та доданими матеріалами до неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року слід повернути особі, яка її подала з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу окремо від рішення суду не допускається.
У статті 353 ЦПК України наведено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
В даному переліку відсутня ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № з-рп/2010).
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Так, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу про відкриття провадження у справі і питання щодо передачі справи на розгляд іншого суду не вирішувалося судом першої інстанції, тому виходячи із вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року слід повернути особі, яка її подала, в силу вимог п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.353, 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Храпак Н.М.