Справа № 459/2651/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1585/24 Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 10 жовтня 2024 року,
встановила:
вищевказаною ухвалою у задоволенні скарги - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати Червоноградське РВП у Львівській області внести в ЄРДР відомості по заяві від 04.08.2024 року.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що бездіяльність Червоноградського РВП є очевидною, а ухвала незаконною.
Зазначає, що посилання в ухвалі суду на перевірку РВП та повторність є безпідставним в порушення КПК України.
Крім цього, посилання на ч. 1 ст. 99 КПК також є порушенням прав ОСОБА_6 та КПК України.
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце його проведення. Водночас, ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що скаргу підтримує повністю та просить її задовольнити. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з'явились до суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 оскаржує невнесення Червоноградським РВП ГУНП у Львівській області відомостей у ЄРДР за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 04.08.2024. В обґрунтування скарги вказує, що листом їй було повідомлено про те, що відомості в ЄРДР не вносились, однак з матеріалами справи її не ознайомлювали. Вважає, що така бездіяльність Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області є безпідставною, покликаючись на приписи ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Слідчий суддя, оцінивши обставини справи, вірно зазначив, що заява скаржниці по своїй суті й змісту не містила обставин, що могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, тобто не давали приводу й підстав для внесенні відомостей у ЄРДР. Більше того, по вказаному факту працівниками поліції попередньо проводилася перевірка, за результатами якої ознак кримінального правопорушення встановлено не було.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно зазначив у своєму рішенні про те, що протиправної бездіяльності Червоноградський РВП ГУНП у Львівській області не допустив.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України за своїм змістом є належно обґрунтованою, вмотивованою та законною.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя міського суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 10 жовтня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: