Справа № 717/1529/24
12 листопада 2024 року селище Кельменці
Слідчий суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області
ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12023263100000180 від 19.12.2023 року на постанову начальника сектору дізнання про закриття кримінального провадження,
з участю
прокурора ОСОБА_4 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_5
До Кельменецького районного суду Чернівецької області із скаргою на постанову начальника СД Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України звернулася потерпіла ОСОБА_3 та просить скасувати вказану вище постанову
Скаржниця ОСОБА_3 скаргу підтримала та пояснила, що начальник сектору дізнання закрила дане кримінальне провадження безпідставно. В матеріалах кримінального провадження достатньо доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162К України , проте начальник органу дізнання безпідставно не взяла до уваги, що ОСОБА_7 проникла на територію її присадибної земельної ділянки, яка належить їй в порядку спадкування після смерті її матері, без її попереднього дозволу, проникла в її володіння з метою суперечки та спричинення їй тілесних ушкоджень та фактично проводила там незаконний огляд. Показання ОСОБА_6 , що вона прийшла на її території щоб забрати своє ягня та захистити онука неправдиві, так як з відеозапису вбачається, що коли вона перебуває в її господарстві, там не було овець, а її онук прийшов сюди з ягням на руках. Дана територія є її приватною власністю, дозволу на входження ОСОБА_8 вона не давала, коли вона вже перебувала на її території вона просила її покинути господарство, але вона навпаки погрожувала її вбивством. В неї дійсно є собака породи, яка охороняє господарство, але собаки на той час на присадибній ділянці не було. Вона як власник своєї присадибної ділянки відповідно до ст.8, 30 Конституції України має право на недоторканість свого майна, а ОСОБА_7 незаконно проникла та перебувала в її володінні.
Прокурор ОСОБА_4 пояснив, що не заперечує щодо задоволення скарги оскільки скаржниця надала документи, які підтверджують, що вона володіла земельною ділянкою, на якій перебували сторонні особи без її дозволу, в порядку спадкуваня після смерті своєї матері.
Слідчим суддею встановлено, що начальником СД Дністровського РВП ГУНП України в Чернівецькій області здійснювалося дізнання в кримінальному провадженні №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України. В ході дізнання начальник сектору дізнання ОСОБА_9 дійшла висновку, що дане кримінальне провадження за ч.1 ст. 162 КК України слід закрити та постановою від 11.10.2024 року закрила дане кримінальне провадження.
Розглянувши скаргу по суті, вважаю, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
З матеріалів, доданих до скарги та з досліджених судом матеріалів кримінального провадження вбачається, що при закритті провадження начальник сектору дізнання дійшла висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Встановлено, що 11.05.2022 року ОСОБА_3 звернулася до органу дізнання із заявою про вчинення ОСОБА_10 11.05.2022 року стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125, ч.1 ст. 129 та ч.1 ст.162 КК України.
Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022263100000059 від 12.05.2022 року. Дане кримінальне провадження було закрито постановою начальника СД Дністровського РВП ГУНП України в Чернівецькій області від 09.11.2023 року, яка в подальшому скасовано ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07.12.2023 року.
В подальшому дане кримінальне провадження розслідувалося в кримінальному проваджені, внесеному в ЄРДР за №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України.
Під час розгляду даної скарги встановлено, що між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_10 тривалий час існували та продовжують існувати неприязні відносини. 11.05.2023 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , належній потерпілій ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті її матері, між потерпілою та ОСОБА_10 стався черговий конфлікт, в ході якого потерпілій було спричинено тілесні ушкодження. В ході конфлікту ОСОБА_7 сварилася з потерпілою ОСОБА_3 погрожувала їй вбивством. Крім того, з показань ОСОБА_6 , як свідка та показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_7 зайшла у володіння - земельну ділянку, належну потерпілій ОСОБА_3 без згоди та дозволу останньої, та без дозволу і згоди останньої перебувала на цій території, а також ОСОБА_11 на неодноразові вимоги потерпілої покинути її володіння не реагувала та продовжувала конфлікт та бійку з потерпілою.
За ч.1 ст.162 КК України відповідальність наступає за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян. При цьому для кваліфікації дій особи за ст.162 КК України мета не має значення і злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із дій, зазначеної в диспозиції даної статті.
В матеріалах провадження наявні докази, що потерпіла не підтвердила право ОСОБА_6 на перебування на її земельній ділянці під час конфлікту, натомість начальником СД зроблено висновок, що ОСОБА_7 перебувала на даній земельній ділянці з метою рятування життя та здоров'я свого онука та рятування свого майна - овець, але такі обставини не підтверджені належними доказами. Зокрема з відеозапису, наявного в матеріалах справи вбачається, що події відбуваються на земельній ділянці, між потерпілою та ОСОБА_10 відбувається словесний та фізичний конфлікт , в ході якого потерпіла вимагала у ОСОБА_6 покинути територію належної їй земельної ділянки, на що остання не реагувала.
Вважаю, що начальник сектору дізнання не в повній мірі дала оцінку всім доказам та обставинам справи і кримінального провадження та зробила висновок про відсутність в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України без належного з'ясування всіх обставин справи, Начальник сектору дізнання не встановила, не надала оцінки і не перевірила доводи потерпілої та її твердження про те, що вона в категоричній формі заборонила ОСОБА_8 перебувати на її присадибній земельній ділянці, не надала належної оцінки доказам, які б підтверджували, що ОСОБА_7 проникла на присадибну ділянку в невідкладному випадку - з метою рятування життя людини, рятування майна, тобто що ОСОБА_7 діяла в умовах крайньої необхідності, тобто, що в даній обстановці для ОСОБА_6 було неможливо усунути небезпеку іншими засобами, а також що вказаною вище присадибною ділянкою потерпіла ОСОБА_3 користується на відповідній правовій підставі, зокрема як спадкоємець власника даної земельної ділянки.
Натомість в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала довідку приватного нотаріуса ОСОБА_12 від 28.12.2017 року № 3710/01-16 з якої вбачається, що потерпіла є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_13 , а в матеріалах кримінального провадження наявні документи, які підтверджують право власності ОСОБА_13 на земельні ділянки по АДРЕСА_1 .
Отже, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022263100000059 від 12.05.2022 року за ч.1 ст.162 КК України начальником сектору дізнання не було проведено всіх необхідних слідчих дій та зроблено передчасний висновок про відсутність в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення без належного з'ясування обставин справи.
Таким чином, з оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження вбачається, що начальником сектору дізнання не в повному обсязі проведено досудове розслідування, не з'ясовано всіх обставин, що свідчили б про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто не здійснено всі можливі процесуальні дії для виконання в повному обсязі завдань кримінального судочинства визначених ст.2 КПК України.
За таких обставин оскаржувана постанова є такою, що винесена передчасно, без повного та всебічного дослідження обставин, які мають суттєве значення, а тому вважаю, що в начальника сектору дізнання були відсутні підстави для закриття кримінального провадження внесеному в ЄРДР за №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України, начальник сектору дізнання відповідно до вимог КПК України не вчинила всіх дій та не вичерпала всіх можливостей, передбачених КПК України, в отриманні доказів для повного розслідування даного кримінального провадження та пред'явлення підозри в даному кримінальному провадженні приватного обвинувачення та не врахувала, що потерпіла ОСОБА_3 немає іншого способу для захисту своїх прав шляхом притягнення до відповідальності ОСОБА_6 за вчинення, на думку потерпілої, кримінального правопорушення.
Отже, скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 11.10.2024 року про закриття кримінального провадження кримінального провадження внесеному в ЄРДР за №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України слід задовольнити частково та скасувати дану постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що інші вимоги потерпілої, зазначені в скарзі не підлягають задоволенню, оскільки вони не належать до повноважень слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 23, 110, 284, 303- 306, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову начальника сектору дізнання Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 11.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника сектору дізнання Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_14 від 11.10.2024 року про закриття кримінального провадження №12023263100000180 від 19.12.2023 року за ч.1 ст.162 КК України.
В задоволенні інших вимог потерпілої ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1