Справа № 636/6/24 Провадження 2/636/2/24
22.10.2024 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, -
встановив:
ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 46729,38 гривень та судовий збір у сумі 2684,00 гривень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у справі добровільно не погашає суму кредиту, чим порушує умови договору № 010/0209/82/0649897 від 26.04.2018, укладеного між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у зв'язку із чим станом на 29.12.2023 утворилась заборгованість в розмірі 46729,38 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача ТОВ «Глобал Спліт» в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив суд справу розглянути за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Враховуючи, що відповідач відзив на позов не подав, наявні умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
26 квітня 2018 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , укладено Заява про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0209/82/0649897 (далі Заява), відповідно до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди № РОУ2-1799924 від 23.12.2016 р, згідно з яким Банк надав позичальнику кредитний ліміт на суму 15000,00 гривень.
Згідно з кредитним договором, позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з чинною редакцією правил, а також визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення Договору. Також ОСОБА_2 зобов'язується дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови надання баком кредитів.
09.04.2020 року між акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено Договір № 114/2-31-Е про відступлення прав вимоги відповідно до якого право вимоги за договором № 010/0209/82/0649897 від 26.04.2018 року укладеним між акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 перейшло до товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
22.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 22/02/22-LN відповідно до якого право вимоги за Кредитним договорам № 010/0209/82/0649897 від 26.04.2018 року укладеним між акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
Позичальник ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, яка станом на 29 грудня 2023 року становить: 46729,38 гривень, з яких: 36801,19 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9928,19 гривень - заборгованість за відсотками.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник умови кредитного договору не виконує, свою заборгованість по кредитному договору не погашає, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час судового розгляду вказаної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.
Відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 12-13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.
Суд бере до уваги як належний, допустимий, достовірний і достатній доказ розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, який ні відповідачем, ні матеріалами справи не спростовується.
За таких обставин справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 288-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глоба Спліт», що знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846, заборгованість за кредитним договором № 010/0209/82/0649897 від 26.04.2018 у розмірі 46729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок, яка складається із: 36801,19 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 9928,19 гривень - заборгованість за відсотками та судовий збір в сумі 2684,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя