Справа № 646/8940/24
№ провадження 1-кс/646/2949/2024
12 листопада 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 12024221100001986 від 12.08.2024, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мислині Горохівського району Волинської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, який перебуває на посаді командира ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, неодружений, з середньою освітою, який має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06.04.2023 вироком Старовижівського районного суду Волинської області за ч.2 ст. 246, ч.4 ст. 246 КК України призначено покарання 4 роки 2 місяці позбавлення волі, та який ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 24.05.2024 року, звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, на строк 1 рік 6 місяців 19 днів, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Прокурор Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони перебуває кримінальне провадження №12024221100001986 від 12.08.2024, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
13.08.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушеня (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
10 жовтня 2024 року ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районнго суду м. Харкова продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2024 року.
07 листопада 2024 року прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надано доручення слідчому у кримінальному провадженні, у порядку ст. 290 КПК України, щодо повідомлення підозрюваному, захиснику підозрюваного та потерпілим про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.
В той же час, зважаючи що строк запобіжного заходу ОСОБА_5 закінчується 13.11.2024 виникла необхідність у його продовжені до проведення підготовчого судового засідання, після ознайомлення захисника підозрюваного, підозрюваного та потерпілих з матеріалами кримінального провадження та направлення обвинувального акту до суду.
Прокурор вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді триманні під вартою.
Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, крім того ОСОБА_6 , проходить військову службу на посаді командира ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду.
2.п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
3.п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
4.п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_5 , може чинити тиск на свідків та потерпілих.
Водночас, військовослужбовці Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 , як і сам ОСОБА_5 , озброєні штатною та груповою зброєю і боєприпасами, що сприяє безперешкодному доступу до них з боку
ОСОБА_5 , який на теперішній час, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може використати зброю з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або скоїти новий злочин із застосуванням зброї.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - злочину проти життя та здоров'я, м'якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарність та свавілля.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, ОСОБА_5 являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини НОМЕР_1 не зверталися із письмовим зобов'язанням щодо поручительства та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України.
Крім цього підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки ОСОБА_5 незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 обставини, за яких він був скоєний, вказують на існування цілком реальних ризиків, що застосування до підозрюваного іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу надасть йому можливість впливати на свідків, понятих, експертів.
Зазначені ризики зберігаються в повному обсязі на момент подання даного клопотання, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
При цьому наявні обставини, передбачені ч.3 ст. 199 КПК України, необхідні для продовження строку тримання під вартою, а саме:
Зазначені раніше ризики не зменшилися. Наведене зумовлено тим, що підозрюваний ОСОБА_5 все ще має статус військовослужбовця, в зв'язку з чим зберігаються усі зазначені раніше ризики впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_5 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, понятих, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваним винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 , для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до
ОСОБА_5 , менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі або при обранні судом стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не буде позбавлений можливості чинити тиск на свідків, понятих, які вже надали органу досудового розслідування викриваючи показання та брали участь у проведенні слідчих дій, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.
У разі обрання судом стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_5 в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи.
В свою чергу, це створить в очах військовослужбовців уяву безкарність та свавілля, а в очах суспільства уяву неспроможність правоохоронних органів захистити пересічних громадян.
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, наявність вищевказаних ризиків, таким чином, з метою забезпечення належного проведення усіх необхідних процесуальних дій для забезпечення повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, наявна обґрунтована необхідність щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 а у вигляді тримання під вартою.
Так, в разі застосування до ОСОБА_5 , більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання, домашній арешт сторона обвинувачення не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків, понятих, експертів з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки в судові засідання та до органу досудового розслідування по справі за надуманими приводами, в тому числі і тимчасової непрацездатності. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив вказане клопотання задовольнити.
Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання та просила суд обрати ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або призначити мінімальний розмір застави.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, щоза процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони перебуває кримінальне провадження №12024221100001986 від 12.08.2024, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
13.08.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушеня (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
10 жовтня 2024 року ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Червонозаводського районнго суду м. Харкова продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2024 року.
07 листопада 2024 року прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надано доручення слідчому у кримінальному провадженні, у порядку ст. 290 КПК України, щодо повідомлення підозрюваному, захиснику підозрюваного та потерпілим про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.
В той же час, зважаючи що строк запобіжного заходу ОСОБА_5 закінчується 13.11.2024 виникла необхідність у його продовжені до проведення підготовчого судового засідання, після ознайомлення захисника підозрюваного, підозрюваного та потерпілих з матеріалами кримінального провадження та направлення обвинувального акту до суду.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно із наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 № 243-РС від 31.05.2024 солдат за контрактом ОСОБА_5 призначений на посаду командира 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйонну військової частини НОМЕР_1 , з 10.06.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно зі ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
12.08.2024 в період з 16:10 до 16:45 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу магазинів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , діючи без попередньої змови з ОСОБА_6 , вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, із опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Так, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 , знаходячись у громадському місці - на вулиці поблизу продовольчого магазину за зазначеною вище адресою, використовуючи малозначний привід та маючи злочинний намір, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальнолюдськими правилами, висловлюючись нецензурною лайкою, спровокували конфлікт із ОСОБА_7 , під час якого ОСОБА_5 і ОСОБА_6 нанесли кілька ударів ногами по автомобілю Land Rover FreeLander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , володільцем якого є ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - по задній правій двері, а ОСОБА_6 - по передній лівій, внаслідок нанесених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ударів на дверях залишилися вм'ятини. Також ОСОБА_5 , наніс кілька ударів предметом чорного кольору по лобовому склу вказаного транспорту, внаслідок чого воно тріснуло. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_8 спричинено матеріальну шкоду на суму 47 438,14 грн. ОСОБА_8 , сприйнявши погрози ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як реальну загрозу своєму здоров'ю, не виходячи із автомобіля, поїхав з місця події.
Після цього, продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , висловлюючись нецензурною лайкою, спровокували конфлікт із ОСОБА_9 , якому ОСОБА_5 безпричинно наніс 3 кулаком удари в обличчя останньому з метою завдання фізичного болю. В той самий час ОСОБА_6 , діючи в групі ОСОБА_5 , безпричинно наніс 1 удар ногою в обличчя ОСОБА_9 .
Побачивши протиправні дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 щодо невстановленого чоловіка, ОСОБА_10 , яка перебувала поруч, стала вимагати припинити хуліганські дії, зробивши відповідне усне зауваження. В свою чергу ОСОБА_5 , не зважаючи на усне зауваження, діючи з метою вчинення опору ОСОБА_10 , підійшов до останньої та почав хапати її за волосся та руки, при цьому викручуючи ліву руку, та виказуючи останній погрози зламати її, після чого наніс ОСОБА_10 удар кулаком в голову, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою і синців повік лівого ока, синець і забій вилицевої області зліва, синець передньої поверхні грудної клітки справа, синець і забій першого пальця і долоні зліва, що по ступеню тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно висновку судово - медичної експертизи №12-17/77-ШЖ/24 від 13.08.2024. В той самий час ОСОБА_6 , діючи в групі ОСОБА_5 , висловлював на адресу ОСОБА_10 усні погрози про застосування відносно неї насильства.
Після цього, продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_5 підняв з землі камінь, який кинув у вхідні двері продовольчого магазину за вказаною вище адресою при цьому розбив скло в дверях.
Потім ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, став висловлювати погрози на адресу ОСОБА_11 , яка вийшла з приміщення магазину на вулицю, щоб з'ясувати обставини розбиття скла в дверях. При цьому ОСОБА_5 , висловлюючи свої погрози на адресу ОСОБА_11 , тримав у правій руці ніж - предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, при цьому виказуючи останній погрози використати ніж для спричинення їй тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_6 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_5 , також висловлював на адресу ОСОБА_11 усні погрози про застосування відносно неї фізичного насильства. ОСОБА_11 , сприйнявши погрози ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як реальні, сховалася від них в приміщенні магазину, а про подію повідомила телефоном власнику магазину ОСОБА_12 .
В свою чергу ОСОБА_12 , дізнавшись про хуліганські дії невідомих йому військовослужбовців, одразу прибув на місце події на власному автомобілі. Побачивши ОСОБА_12 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , продовжуючи діяти з прямим умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, підійшли до автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_12 , де ОСОБА_5 , тримаючи в правій руці та демонструючи ОСОБА_12 ніж, став висловлювати на його адресу погрозу його застосування. При цьому ОСОБА_6 висловлював ОСОБА_12 усні погрози про застосування відносно нього фізичного насильства. ОСОБА_12 , сприйнявши погрози ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як реальну загрозу своєму здоров'ю, не виходячи із автомобіля, поїхав з місця події.
Хуліганські дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 тривали близько 40 хвилин та були припинені поліцейськими, що прибули на місце події.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, групою осіб із опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, зокрема:
- оглядом місця події від 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , від 12.08.2024 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , від 12.08.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 12.08.2024 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, від 12.08.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.08.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 13.08.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 13.08.2024 року.
- висновками судових експертиз;
Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного. Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Судом після отримання пояснень прокурора та підозрюваного, вивчення матеріалів, які долучені до клопотання встановлено, що слідством доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Також суд вважає, що прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження встановлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу і тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, той факт, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який він вчинив під час умовно-дострокового терміну звільнення від відбування покарання за вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 06.04.2023 р., вважаю, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до положень ч. 6. ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України та обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,
Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням його в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.
Розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 - не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1