Справа № 646/11461/24
№ провадження 1-кп/646/1220/2024
12 листопада 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020001040 від 23.02.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця, що проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
встановив:
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності відносно ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020001040 від 23.02.2024.
В обґрунтування зазначеного клопотання прокурором зазначено, що Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №168 від 21.08.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду командира міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами ст. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України виїзд військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та який діє на даний час.
У частині 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Однак, ОСОБА_4 , який проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 24.10.2023 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент розташовувалась в АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 24.10.2023 по 05.10.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, до моменту з'явлення до правоохоронного органу 05.10.2024.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 24.10.2023 по 05.10.2024, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 добровільно звернувся 05.10.2024 із клопотанням до слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Також, на адресу другого слідчого відділу (з дислокацією у АДРЕСА_3 надійшла письмова згода командира (начальника) військової частини НОМЕР_2 (установи) на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
За таких обставин, як зазначає прокурор, у поданому ним клопотанні, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, кримінальне провадження №62024170020001040 від 23.02.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України закрити, зобов'язати після набрання ухвали законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Підозрюваний в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання заявлене прокурором та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, зазначив про розуміння ним суті підозри та підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 24.10.2023 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент розташовувалась у АДРЕСА_2 . Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 24.10.2023 по 05.10.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, до 05.10.2024, коли ОСОБА_4 прибув до правоохоронного органу. За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 24.10.2023 по 24.10.2024, у зв'язку з чим підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ст. 286 КПК України до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а у разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, - письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби.
З долученої до клопотання письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_4 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , надав слідчому у кримінальному провадженні свою письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно долученої до клопотання письмової згоди військової частини НОМЕР_3 , командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_6 , у відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України надав письмову згоду на проходження солдатом ОСОБА_4 військової служби на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407,408 КК України не притягався.
Також у підготовчому судовому засіданні підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, за наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби останнім, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази к кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 401 КК України, ст. ст. 284,285,287, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020001040 від 23.02.2024- задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020001040 від 23.02.2024за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати начальника військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, поновити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1