Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3573/24
Номер провадження: 1-кс/511/1096/24
12.11.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
законного представника підозрюваного ОСОБА_6
психолога ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, освіта - неповна середня, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 16 вересня 2024 року приблизно о 22:00 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у яких напередодні виник умисел на знищення загальнонебезпечним способом шляхом підпалу транспортного засобу марки «RENAULT EXPRESS» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ГУНП в Одеській області, прибули на адресу місця знаходження транспортного засобу, а саме: АДРЕСА_2 .
Далі, 16.09.2024 о 22.02 годин, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді загрози пошкодження та знищення майна, через обраний ними загальнонебезпечний спосіб пошкодження майна шляхом підпалу, розуміючи всю небезпечність вказаного способу, бажаючи настання наслідків у вигляді пошкодження або знищення майна, якими володіє ГУНП в Одеській області за попередньою домовленістю підійшли до вказаного автомобілю, що розташований на парковці біля адміністративної будівлі Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, що розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого 5, м. Роздільна, Одеської області. При цьому згідно з розподілених ролей, ОСОБА_9 за допомогою заздалегідь підготовленої запалювальної суміші облив передню частину автомобіля марки «RENAULT EXPRESS» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , в ділянці лобового скла та за допомогою газової запальнички здійснив умисний підпал цієї суміші в результаті чого було пошкоджено передню частину цього автомобілю, а саме ліве крило, лівий підкрилок, блок запобіжників, решітку повітрозабірника, та лакофарбового покриття, а ОСОБА_5 в цей час здійснював відеозапис дій ОСОБА_9 на мобільний телефон останнього марки Techno Spark 8c.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, кваліфікованого, як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
17.09.2024 року о 05 годині 55 хвилин ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Керівником Роздільнянської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.12.2024 року.
При цьому, органом досудового розслідування встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою запобігання встановленим ризикам, слідчий та прокурор вважають доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний та його законний представник заперечували проти задоволення клопотання , просили обрати домашній арешт.
Захисник заперечував проти клопотання та просив відмовити в його задоводені, обрати домашній арешт.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12024162390000648, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Суспільний резонанс.
Відносно тверджень сторони захисту, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу підозрюваного, встановлені ризики, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Керівником Роздільнянської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 17.12.2024 року.
Суд зазначає , що в матеріалах справи відсутні : докази наявності міцних соціал ьних зв.язків , відсутність доказів офіційного працевлаштування до затримання,навчання , докази наявності майна ( будинку ) у підозрюваного або його батьків , докази перебування на обліку в ТЦК , відсутня навіть характеристика з місця проживання на підозрюваного.
Відповідно до пункту 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів, експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування тобто до 17 грудня 2024року , з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
В задоволенні клопотання захисника відмовити.
Одночасно визначити розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року) в сумі 181680, 00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із села Кам'янка Роздільнянського району Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - до 17 грудня 2024 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1