Постанова від 29.10.2024 по справі 910/2116/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2116/21 (910/19153/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника ТОВ "Ріо фін" адвоката Грекової Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 09.09.2024 (повний текст складено 13.09.2024, суддя Омельченко Л.В.)

у справі №910/2116/21 (910/19153/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Укртранс",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо фін",

3. ОСОБА_1 ,

4. ОСОБА_2

про визнання правочину недійсним, витребування майна з володіння та визнання відсутнім права іпотекодержателя

в межах справи № 910/2116/21

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укртранс" (код 22890514),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо фін", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, витребування майна з володіння та визнання відсутнім права іпотекодержателя.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали взяв до уваги неналежні докази - звіти про оцінку нерухомого майна, які складені 30.04.2024, тобто через півроку після відкриття провадження у справі, подані ТОВ "Ріо фін" складені на замовлення відповідачів, які є фактичними володільцями спірного майна, звіти про оцінку не відповідають вимогам п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2116/21 (910/19153/23), розгляд справи призначено на 29.10.2024.

Представник ТОВ "Ріо фін" в судовому засіданні заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" звернулось до 1. Приватного акціонерного товариства "Укртранс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо фін", 3. ОСОБА_1 , 4. ОСОБА_2 із позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 27.06.2008 в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , витребування від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , визнання у ТОВ "Ріо фін" відсутнім права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27.06.2008.

При поданні позовної заяви позивач оплатив судовий збір в сумі 22308,72 грн, виходячи із одної вимоги майнового характеру та двох вимог немайнового характеру.

Обраховуючи судовий збір за вимогу майнового характеру, позивач виходив з ціни позову в сумі 1129381 грн, тобто з вартості нерухомого майна (квартири АДРЕСА_3 ), яку належить витребувати у відповідачів. Вартість спірного майна визначена у позові на підставі висновку про вартість майна від 21.11.2023 (т. 1, а.с. 95), що складений ТОВ "Київська оціночна компанія" (оцінювач Хріпко С.Г. ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

18.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріо фін" подало клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з її невідповідністю п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, оскільки ціна позову за позовною вимогою про витребування майна складає 282121,50 грн, виходячи із вартості спірного майна в сумі 18808100 грн, що підтверджується звітами про незалежну оцінку майна від 30.04.2024, складені ПП "Ажіо" (т. 2, а.с. 92-130).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/2116/21 (910/19153/23) позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 265180,78 грн.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 22308,72 грн, виходячи з ціни позову - 1129381 грн. На підтвердження вартості майна та ціни позову позивачем наданий звіт про незалежну оцінку майна, що складений ТОВ "Київська оціночна компанія" від 21.11.2023, згідно висновку якого вартість квартири складає 1129381 грн.

Разом з тим, за оцінкою, наявною у відповідача - ТОВ "Ріо фін", вартість оспорюваних квартир є значно вищою, ніж вказана позивачем у висновку про вартість майна. Такі відомості вбачаються зі Звітів про незалежну оцінку майна від 30.04.2024, здійснені суб'єктом оціночної діяльності ПП "Ажіо" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 1000/2024 від 26.02.2024, виданий ФДМ України) та рецензіями до наданих звітів про незалежну оцінку, згідно висновку яких вартість квартири АДРЕСА_4 - 5903200 грн.

Виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що ціна позову за майновими вимогами складає 18808100 грн, а судовий збір у розмірі 1,5 відсотки від ціни позову складає суму 282121,50 грн та за немайнові вимоги - 5368 грн, а загальна сума судового збору складає 287489,50 грн.

Оскільки позивач не подав докази сплати судового збору у розмірі, що визначені в ухвалі від 09.07.2024, суд першої інстанції позовну заяву залишив без розгляду на підставі п. 13 ст. 176 ГПК України, оскільки не відповідає п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Відповідно ч. 1, 2 до ст. 163 ГПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Схожа за своїм змістом норма міститься у ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції не встановлював обставини, які б свідчили, що позивачем визначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна. При цьому, ціна позову визначалась позивачем на підставі звіту про незалежну оцінку майна, що складений ТОВ "Київська оціночна компанія" від 21.11.2023, та був доданий до позовної заяви.

Колегія суддів відзначає, що залишаючи без руху позовну заяву та визначаючи нову ціну позову, суд першої інстанції взяв до уваги лише надані відповідачем звіти як докази вартості спірного майна, в той же час не навів будь-якого обґрунтування відхилення поданого позивачем доказу - звіту про незалежну оцінку майна, що складений ТОВ "Київська оціночна компанія" від 21.11.2023.

Слід також зазначити, що позивач в обґрунтування позову зазначив про обставини приналежності йому квартири АДРЕСА_3 , яка за його твердженням була поділена на три окремі квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та зареєстровані на праві власності за відповідачками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В той же час, відповідач подав звіти про вартість трьох квартир та які прийняті судом як докази вартості спірного майна. Втім, такі обставини підлягають дослідженню та мають бути встановлені судом при розгляді справи. І лише при підтвердженні таких обставин належними доказами, суд не тільки має можливість, але і зобов'язаний встановити дійсну вартість спірного майна, на підставі поданих сторонами доказів або висновків експертів, якщо це необхідно.

В даному випадку, суд не встановив на підставі фактичних обставин справи остаточний предмет спору, а саме чи те саме нерухоме майно вимагає витребувати позивач у відповідачів, яким останні володіють на праві спільної часткової власності і доводять перед судом його дійсну вартість. Відтак, помилково визначив остаточну ціну позову на підставі лише поданих відповідачем доказів та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без руху позовної заяви, а згодом помилково залишив позов без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що в разі підтвердження невідповідності ціни позову, визначеної позивачем при поданні позовної заяви, суд зобов'язаний стягнути недоплачений судовий збір зі сторони, на яку буде покладені судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції від 09.09.2024 з підстав порушення норм процесуального права, а справу належить передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/2116/21 (910/19153/23) скасувати.

3. Справу №910/2116/21 (910/19153/23) направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко