Справа №461/8498/24
08 листопада 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова, у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.
за участі:
представника позивача Грошева І.О.
представника відповідача Зирянова О.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
Позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил, згідно якого просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 08.10.2024 року № 0966/20900/24 та стягнути судові витрати у справі.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що вказаною постановою про порушення митних правил її визнано винною у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 471 МК України та накладено стягнення в розмірі 30% вартості незадекларованих нею товарів, що перемішувались через державний кордон України, що становить 3620502,79 грн.
Позивач вказує, що її вина у вчиненні вказаного порушення митних правил не була доведена належними та допустимими доказами. Зокрема, із пояснень свідків не вбачається, що саме вона перевозила через державний кордон незадекларовані товари. Окрім того, в матеріалах справи відсутній висновок експерта, який б встановлював вартість таких товарів.
Додатково повідомила, що про факт вчинення порушення митних правил відповідачу було відомо ще 20.09.2023 року, однак відповідну постанову було винесено лише 08.10.2024 року, тобто з порушенням встановленого законом шестимісячного строку.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання.
Позиція сторін по справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Подав до суду відзив, у якому зазначив, що про факт вчинення вказаного правопорушення Львівській митниці стало відомо з листів Держмитслужби від 24.04.2024 року, якими на адресу митниці скеровано листи митних органів Республіки Польщі, в яких повідомлялося, що 17.03.2023, у громадянки України ОСОБА_2 , під одягом було виявлено 670 монет, які знаходилися у двадцяти двох поліетиленових упаковках. Загальна вартість виявлених у гр. ОСОБА_1 , за висновком експерта становила 1 463 610 злотих Республіки Польща (що за курсом НБУ, станом на 17.09.2023 становить 12 068 342,62 гривні або 311 706,55 Євро). Також було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 визнала свою вину та те, що монети є її власністю. Остання добровільно сплатила штраф у розмірі 50 000 злотих та витрати у справі у сумі 11 198 злотих, а також погодилася на конфіскацію дев'яти монет. Інші монети у кількості 661 штук було повернуто вказаній громадянці. Зазначив, що з метою отримання пояснень, позивача було викликано до митного органу, однак остання відмовилась від надання пояснень. Повідомив, що лист директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби, яким було скеровано листи митних органів Республіки Польщі, був направлений до Львівської митниці 24.04.2024 року, а тому шестимісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплив. Товарознавчу експертизу не задекларованих і переміщених гр. ОСОБА_1 , із України до Польщі товарів Львівською митницею не призначалося, оскільки вказані товари остання вивезла за межі митної території України. При цьому, лист митних органів Республіки Польщі містить інформацію про вартість виявлених у позивача на митній території Республіки Польща товарів, визначену експертом уповноваженого органу Польщі.
Відтак, відповідач вважає, що Львівською митницею правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0966/20900/24 від 29.07.2024 року, 17.03.2023 близько 11 год. 28 хв. через пункт пропуску "Рава-Руська-Хребенне» митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці було здійснено пропуск в напрямку «виїзд з України» автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER», VIN НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_3 . Окрім водія, даним транспортним засобом переміщувалося ще чотири пасажири, в тому числі громадянка України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Митними органами Республіки Польщі офіційними листами від 22.04.2024 № 0201- IGM.542.983.2023.7 (лист Держмитслужби № 26/26-04/7/1051 від 24.04.2024) та від 11.07.2024 № 0201-1GM.542.983.2023.12 (лист Держмитслужби № 26/26-04/7/1666 від 17.07.2024) повідомлено, що 17.03.2023 у громадянки України ОСОБА_4 під одягом було виявлено 670 монет, які знаходились у двадцяти двох поліетиленових упаковках. Загальна вартість виявлених 670 (золотих монет за висновком експерта становить 1 463 610 злотих. Громадянка України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 : АДРЕСА_1 ) переміщувалась автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_4 . Також митними органами Республіки Польщі повідомлено, що громадянка України ОСОБА_1 визнала свою вину та те, що монети є її власністю. ОСОБА_1 добровільно сплатила штраф у розмірі 50 000 злотих та витрати у справі у сумі 11 198 злотих, а також погодилася на конфіскацію дев'яти монет, які, на думку експерта, не були девізним золотом. Інші монети у кількості 661 штук було повернуто вказаній громадянці. Станом на 17.03.2023 згідно з курсом валют НБУ 1463610 злотих відповідає сумі 12 068 342.62 гривні або 311 706.55 євро. Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари.
Постановою заступника начальника Львівської митниці ОСОБА_5 від 08.10.2024 року у справі про порушення митних правил №0966/20900/24, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30% відсотків вартості переміщуваних товарів, в сумі 3620502,79 грн.
Мотиви прийняття рішення судом
В силу вимог ч.1 та ч. 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який закріплений в ст.9 КАС України, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Отже, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
В ст.486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
У ст.487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.9, ст.10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі ж норми містяться в ст.280 КУпАП.
В частині 1 ст.531 МК України, встановлено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами, а також об'єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.
Відповідно до ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Нормами ст.266 МК України визначено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, застановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Частиною 2 ст. 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Згідно примітки до ст.471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Згідно з ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню (ч.2 цієї статті).
Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян (ч.3 згаданої статті).
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою (ч.4 вказаної статті).
Нормами ч.3 ст. 371 МК України визначають, що товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України.
Норми ст. 491 МК України визначають, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є:
1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані , а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; від правоохоронних органів;
3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Згідно з ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Судом встановлено. що в матеріалах справи наявні офіційні листи уповноваженої посадової особи митного органу Республіки Польща (з перекладом) в яких викладені фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил. При цьому, зазначено, що остання визнала свою вину у перевезенні через митний кордон незадекларованих золотих монет, сплатила штраф та інші витрати у справі, не заперечувала проти конфіскації частини монет.
Суд приходить до переконання, що зазначені офіційні листи, відповідно до п.3 ч.1 ст. 491 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил. Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст. 495 МК України зазначені листи є належними та допустимими доказами, на основі яких встановлено наявність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідка ОСОБА_6 , який повідомив, що був водієм транспортного засобу марки «Mercedes», VIN НОМЕР_5 , р.н. НОМЕР_2 та 17.03.2023 року переміщувався на ньому через митний кордон України. При перетині кордону жоден з його пасажирів не повідомив про наявність товарів, валютних цінностей, які підлягають декларуванню, а тому він обрав смугу руху «зелений коридор». Вказав, що на польській стороні кордону одну з його пасажирок уповноваженими посадовими особами митного органу Республіки Польща було запрошено на персональний огляд. Після повернення до автомобіля, вказана пасажирка причину затримання не прокоментувала.
Долученими до відзиву витягами із АСМО «Інспектор» Держмитслужби підтверджується факт перетину 17.03.2023 об 11 год. 28 хв. митного кордону України гр. ОСОБА_7 в пункті пропуску «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава Руська» Львівської митниці, на транспортному засобу марки «Mercedes», VIN НОМЕР_5 , р.н. НОМЕР_2 , в якості пасажира, тобто на транспортному засобі, який зазначених у листах митного органу Республіки Польща.
Відсутність в матеріалах справи висновку експерта, яким би було встановлено вартість переміщуваних позивачем товарів не є підставою для скасування постанови про порушення митних правил, оскільки відповідно до вказаної постанови та інших матеріалів справи, такі переміщувані товари були вивезені позивачем поза межі території України. При цьому, вартість таких товарів, була встановлена експертом уповноваженого органу Республіки Польща, що підтверджується відповідним листом митного органу Республіки Польщі листами від 22.04.2024 № 0201- IGM.542.983.2023.7.
Крім того, в ході судового розгляду, суд роз'яснив представнику позивача можливість призначення судом за клопотанням однієї із сторін товарознавчої експертизи, однак останній такою можливістю не скористався.
Щодо посилань позивача на сплив строків притягнення її до відповідальності за порушення митних правил, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно ч.1 ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п'ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п'ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються митними органами.
Лист директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби № 26/26-04/7/1051, до якого було долучено лист уповноваженої особи митного органу Республіки Польща та в якому містились фактичні обставини порушення позивачем митних правил, був направлений до Львівської митниці 24.04.2024 року.
Таким чином, на переконання суду, датою виявлення правопорушення є саме 22.04.2024 року. Постанова у справі про порушення митних правил № 0966/20900/24 була винесена уповноваженою особою Львівської митниці 08.10.2024 року, тобто в межах передбаченого ч.1 ст. 467 МК України шестимісячного строку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова Львівської митниці від 08.10.2024 року у справі про порушення митних правил № 0966/20900/24, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.471 МК України, є законною, ухваленою повноважною особою в межах санкції даної статті.
Згідно з ст. 139 КАС України, судові витрати належить залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Львівська митниця, адреса: 79008, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ: 43971343.
Головуючий суддя Л.Д. Мироненко