Справа № 461/8350/24
Провадження № 1-в/461/259/24
12.11.2024 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_1 ,
прокурора ОСОБА_2 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання у зв'язку з декриміналізацією вчиненого діяння, -
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією вчиненого діяння. Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, раніше суджений, зокрема:
-вироком Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2021 року визнано ОСОБА_3 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Призначено ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.185 КК України -1 рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 293, 70 грн.;
-вироком Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2021 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнено, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки. Згідно вимог ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 338,25 грн.;
-вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14.01.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 608,85 грн.;
-вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання: за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України - 5 років позбавлення волі; за ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України - 5 років 3 місяці позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального Кодексу України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - 5 років 3 місяці позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_3 покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 09.12.2021 у виді 1 року позбавлення волі, за вироком Франківського районного суду міста Львова від 21.12.2021 у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 14.01.2022 у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - 5 років 4 місяці позбавлення волі. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 720,02 грн.;
-вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання - 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року, визначено ОСОБА_3 остаточне покарання - 5 років 4 місяці позбавлення волі. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 1085,29 грн.
Відповідно положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024), який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028, 00 грн. Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просить задовольнити
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечив.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше суджений, зокрема:
-вироком Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2021 року визнано ОСОБА_3 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Призначено ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.185 КК України -1 рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 293, 70 грн.;
-вироком Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2021 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнено, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки. Згідно вимог ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 338,25 грн.;
-вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14.01.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 608,85 грн.;
-вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання: за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України - 5 років позбавлення волі; за ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України - 5 років 3 місяці позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального Кодексу України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - 5 років 3 місяці позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного ОСОБА_3 покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду міста Львова від 09.12.2021 у виді 1 року позбавлення волі, за вироком Франківського районного суду міста Львова від 21.12.2021 у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 14.01.2022 у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - 5 років 4 місяці позбавлення волі. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 720,02 грн.;
-вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання - 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року, визначено ОСОБА_3 остаточне покарання - 5 років 4 місяці позбавлення волі. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 1085,29 грн.
ОСОБА_3 на даний час перебуває в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)»
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Аналогічний принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Як наслідок, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМ, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.
Зміна розміру мінімальної заробітної плати або неоподатковуваного мінімуму доходу громадян не має за безпосередню мету зміну кримінального закону, тому хоча і може вплинути на застосування норми кримінального закону до певного кола діянь, однак не є зміною кримінального закону, а отже, немає зворотної дії в часі.
Європейський суд з прав людини хоча і вважає, що при використанні техніки «бланкетної» або «відсильної» норми для криміналізації дій або бездіяльності положення, яке посилається, і положення, на яке здійснюється посилання, мають розглядатися в сукупності як кримінальний закон, однак вирішує справи виходячи з конкретних обставин. У справі Morck Jensen він розглядав ситуацію, коли законодавство передбачало кримінальну відповідальність за перебування на певній території без дозволу, але згодом режим цієї території було змінено. ЄСПЛ взяв до уваги, що законодавство, яке змінило режим відповідної території, не мало на меті переглянути застосовність відповідного положення кримінального закону, і таким чином зміна законодавства була зумовлена зовнішніми обставинами, пов'язаними зі зміною ситуації на цій території, які не стосувалися питання винуватості.
Періодична зміна розміру НМ відповідним законодавством не тягне за собою декриміналізації тих діянь, які кваліфікувалися як кримінальні правопорушення виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення злочину. Однак, такий підхід не застосовний до змін, які внесені у ст. 51 КУпАП Законом №3886-IX.
Частина 6 ст. 3 КК передбачає, що зміни до КК можуть вноситися, у тому числі, законами про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У пояснювальній записці до запропонованих змін до ст. 51 КУпАП законодавець їх метою визначив саме зміну кримінального законодавства щоби досягнути домірності при застосуванні кримінальної відповідальності за правопорушення незначної тяжкості. Тому зміну в ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, суд розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень.
Таким чином, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.
У той же час, визначення суми, яка дорівнює 2 НМ здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
На день розгляду подання набули чинності зміни до законодавства України, що вплинули на розмір матеріальної шкоди, за заподіяння якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2021 році становила 2270, 00 грн., у 2022 році - 2481, 00 грн., а у 2024 році - 3028, 00 грн. тощо.
Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Наведене узгоджується з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24.
Таким чином, вбачається, що ОСОБА_3 згідно з вироком Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2021 року, вироком Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2021 року, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14.01.2022 року, вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2023 року, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2023 року викрав майно в розмірі, що станом на день крадіжки складають суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, та те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, суд приходить до висновку, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, клопотання засудженого слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України суд,-
Клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання у зв'язку з декриміналізацією вчиненого діяння - задовольнити.
У зв'язку з усуненням караності діяння негайно звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначених покарань за вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2023 року у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2023 року у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі, обмежившись відбутим покаранням.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарань за вироком Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2021 року у виді 1 року позбавлення волі з визначенням 1 року іспитового строку, Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2021 року у виді 1 року місяців позбавлення волі з визначенням одного року іспитового строку, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14.01.2022 року у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі з визначенням іспитового строку 1 рік, обмежившись відбутим покаранням.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_4 .