ЄУН: 336/9703/24
Провадження №: 3/336/6102/2024
12 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП
за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановила:
20.09.2024 о 15.30 годині по вул. Б.Хмельницького в смт. Комишуваха, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Ranger, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810». Результат позитивний - 2,86 ‰. Тест 1578. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, 20.09.2024 о 15.30 годині по вул. Б.Хмельницького в смт. Комишуваха, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Ranger, номерний знак НОМЕР_2 ,не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2112, номерний знак НОМЕР_3 , який стояв на АЗС біля заправ очної колонки. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 31.4.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою суду від 01.10.2024 вище вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, з запереченнями або поясненнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця розгляду справи (підпис водія наявний), а також за допомогою направлення судової повістки за адресою зазначеної в протоколі. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення останнього щодо розгляду справи.
Вирішуючи питання про проведення судового засідання без участі ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
Так, Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» вказано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.124, ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності правопорушника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями п.12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Положеннями п.13.4.1 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності такої технічної несправності як порушення герметичності гідравлічного гальмового приводу.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.
Об'єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб'єкт правопорушення загальний.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (80731-10), може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Положенням ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується наступними доказами:
- протоколами про адміністративні правопорушення, в яких встановлено та вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того,не виконав вимоги п. 12.1, 31.4.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Зауважень водія в протоколах немає, підпис водія наявний;
- Актом огляду на стан сп'яніння, відповідно до якого водій перебував в стані алкогольного сп'яніння, наявний підпис водія, жодних зауважень немає;
- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
- Висновком тесту спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810», результат тесту 2,86‰, тест №1578, наявний підпис водія без зауважень;
- схемою місця ДТП;
- письмовими поясненнями;
- відеозаписом подій, з якого судом встановлено, що останній керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та вчинив ДТП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Матеріали справи не містять розбіжностей та в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому, суд приходить до переконання, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_2 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи, порушень допущених працівниками поліції при складанні протоколу не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015.
Згідно з п. 2.7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Поліцейськими вказані вимоги законодавства дотримані та запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Останній добровільно надав свою згоду. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810», результат тесту 0,39‰, що підтверджується висновком тесту спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6810» та відеозаписом з бодікамери. З результатом водій згоден.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Санкцією ч.1 статті 130 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Санкцією статті 124 КУпАП встановлено накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вище викладене, на підставі ст. 36 КУпАП, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись статтями 23, 33, 34, 36, 124, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: Н.С. Звєздова
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.