ЄУН: 336/447/24
Провадження №: 2др/336/46/2024
12 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Бублій Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя заяву представника відповідача адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2024 року вирішено:
«У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити».
Представник відповідача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив на подану заяву, вважаючи її необґрунтованою через неналежне підтвердження сплаченої суми витрат.
При вирішенні вказаної заяви суд керується наступним.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2024 року вирішено:
«У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити».
Відповідно достатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття30 зазначеного Закону).
Згідно зістаттею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самомому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Установлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.49-50).
Професійну правничу допомогу відповідача у справі надавав адвокат Вишняков Д.О. на підставі ордеру на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 28 січня 2024 року.
16 лютого 2024 представник відповідача - адвокат Вишняков Д.О. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які очікує понести у зв'язку з розглядом цієї справи у розмірі 10000,00 грн., з них: складання відзиву 3000,00 грн, участь у двох судових засіданнях 4000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача - адвокат Вишняков Д.О. надав копію ордеру на надання правничої допомоги 28 січня 2023 року, акт прийому-передачі виконаних робіт до названого договору про надання правової допомоги, загальна вартість послуг виконавця за цим актом скадає 7000,00 грн.
Частина зазначних документів була додана до відзиву на позовну заяву, частина направлена адвокатом до суду першої інстанції разом із заявою про постановлення додаткового рішення.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що представик відповідача - адвокат Вишняков Д.О. надав суду визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Факт надання таких послуг адвокатом не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Зокрема, адвокат подавав суду в інтересах позивача відзив на позов, з протоколів судових засідань вбачається, що адвокат брав участь у двох судових засіданнях. Докази отримання оплати за надані послуги були надані представником відповідача, вказане підтверджує довідка адвоката від 18.10.2024 року про отримання ним 7000 грн.
Крім того, суд зауважує, що за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості цих послуг, відсутність доказів про їх фактичну сплату для їх розподілуза результатами розгляду справи відповідно до частини восьмої статті 141 цього ж Кодексу не мають правового значення.
Так, у п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою… визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Тобто законодавець не передбачає можливості для відмови у відшкодуванні фактично наданих витрат на правову допомогу, а тому суд згідно ч.ч. 4-6 ст. 137, ч.ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України у такому разі з'ясовує наявність чи відсутність підстав для зменшення цих витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У даній справі клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до матеріалів справи не надходило, а обов'язок доведення неспівмірності витрат згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання щодо розподілу витрат та задоволення поданої заяви.
Керуючись ст. 134, 137, 141, 246, 247, 258-261, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ - 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) витратина професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Визначена дата складання повного тексту додаткового рішення - 13.11.2024 року.
Суддя П.В. Зарютін
12.11.24