ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/9888/24
провадження № 2/753/6569/24
30 жовтня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «АК «Київводоканал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 41 922,98 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 38 177,62 грн., 3% річних у розмірі 627,44 грн. та 3 117,92 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримують послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, не повноцінно виконують зобов'язання по їх оплаті, у зв'язку із чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
27.05.2024 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідачів. Згідно відповіді вбачається, що відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не значиться, оскільки вибув на підставі документа про підтвердження смерті від ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.05.2024 у відкритті провадження у даній справі в частині вимог до ОСОБА_2 - відмовлено.
Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала суду разом з позовною заявою та доданими до неї документами двічі направлялись за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , які повернулись на адресу суду з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).
За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, судом було здійснено усі передбачені Цивільно процесуальним кодексом України дії щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Однак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної справи, не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень чи клопотань з процесуальних питань, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від позивача також не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198, яким знесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
За пунктом 5 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір па надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року у газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
Судом встановлено, що 20.06.2006 державним нотаріусом 22-ї київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ; видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .
Так, 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 була зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_2 за реєстровим №1075.
18.12.2019 між ПрАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_2 укладено договір №0278729 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), за умовами якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги відповідно до затверджених цін/тарифів та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства (п. 1.1. договору). Вказаний договір є чинним та ніким не оспорений.
Положення стст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2021 по 31.03.2024 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 36 985,79 грн. та: 8,53 грн. заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 1 183,30 грн. заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування.
За положенням статті 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормою ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В матеріалах справи міститься розрахунок суми штрафних санкцій, які складаються з 3% річних у розмірі 627,44 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 3 117,92 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Разом із цим, суд вважає занеобхідним зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з даним позовом до суду до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Як було встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 по 1/2 частині на підставі свідоцтв про право на спадщину від 20.06.2006 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
При цьому, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Ухвалою суду від 28.05.2024 у відкритті провадження у даній справі в частині вимог до ОСОБА_2 - відмовлено.
Позивач, будучи обізнаним про наявність вищевказаної ухвали суду, будь-яких клопотань з процесуальних питань, зокрема: клопотання про витребування спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 задля встановлення кола спадкоємців; клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів на адресу суду не направляв.
На підставі викладеного вище, суд здійснив свій розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідно до якого сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 20 961,49 грн., що відповідає належній на праві власності ОСОБА_1 частки квартири, зокрема 1/2 частини.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно чч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, а також на встановлені судом обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 20 961,49 грн.
В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягає.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись стст. 1-16, 22, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, стст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 20 961,49 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 514,00 грн, а всього 22 475,49 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складання повного тексту рішення - 30.10.2024.