707/2697/24
2/707/1222/24
11 листопада 2024 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
за участю секретаря судового засідання Швидкої І.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що 15.03.2023 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 426.
Від шлюбу з відповідачем дітей не мають.
Позивач вказує, що з відповідачем у неї відсутні спільні інтереси, різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного та давно проживають окремо.
На думку позивача подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 02.10.2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву.
Про розгляд даної справи відповідач повідомлявся належним чином, однак у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав.
За таких обставин, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Отже принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки сімейні стосунки між сторонами не склалися, подружні відносини сторонами не підтримуються, за вказаними позивачем обставинами збереження шлюбу неможливе, тому шлюб необхідно розірвати.
Суд вирішує судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України, однак позивач у прохальній частині позовної заяви не просила сплачений нею судовий збір при зверненні до суду з позовною заявою стягувати з відповідача на її користь, тому судові витрати суд залишає за позивачем.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.110, 112 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.03.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 426 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 , прізвище залишити “ ОСОБА_3 ».
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його складення - апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов