707/2835/24
2-а/707/24/24
11.11.2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Тептюка Є.П.,
за участю секретаря судового засідання Федорової Л.С.,
розглянувши в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови №1083 від 12.09.2024 року,-
10.10.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1083 від 12.09.2024 року за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) про накладення на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є інвалідом 2 групи, 03.07.2024 року оформив військово-обліковий документ в працівника сільської ради с.Свидівок. Зазначає, що повістку не отримував і ніхто не намагався йому її вручити.
З урахуванням уточненої позовної заяви просить позов задовольнити, скасувати зазначену постанову.
Ухвалою судді від 22.10.2024 справу прийнято до провадження суддею Тептюком Є.П. відкрито провадження у справі, визначено проводити судовий розгляд із особливостями, передбаченими статтею 286 КАС України, без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив мотивуючи тим, що при винесенні оскаржуваної постанови всі вимоги законодавства було дотримано. До відзиву долучено копію справи про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 12.09.2024 року № 1083 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в особливий період, а саме: не з'явився для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст. 210 КУпАП.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.
Нова редакція ст. 210 КУпАП, яка містить в тому числі частину 3 ст. 210 КУпАП, прийнята згідно Закону України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію 9 травня 2024 року № 3696-IX, та набрала чинності з 19 травня 2024 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідност.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом ОСОБА_1 03.07.2024 року оновив дані через застосунок «Резерв+», що підтверджується долученим до справи скріншотом відповідного документа.
При цьому вбачається, що позивачем надані необхідні дані: дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, адреса електронної пошти та адреса проживання.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач притягнутий до відповідальності за порушення правил військового обліку в особливий період, оскільки не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх облікових даних.
При цьому про які саме дані необхідно було оновити позивачу, оскаржувана постанова інформації не містить.
Крім того, у примітці до застосованої відповідачем редакції статті 210 КУпАП України передбачено, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Які саме облікові дані, що підлягають оперативному уточненню (зміні), відповідачем не могли бути уточнені шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскаржувана постанова інформації не містить.
Відповідачем доказів, які належним чином підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, до матеріалів справи не надано.
Крім того, суд зауважує, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанови викладені обставини вчинення правопорушення, які не відповідають фабулі п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Відповідно до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Але відповідачем не спростовано доводів позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та не надано суду належних та беззаперечних доказів на підтвердження порушення ним правил військового обліку в особливий період, а також доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та дотримання встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Необхідно скасувати постанову № 1083 від 12.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження в справі закрити.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову № 1083 від 12.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Є. П. Тептюк