707/2330/24
3/707/1372/24
11 листопада 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 10 серпня 2024 року о 00 годині 30 хвилин на автомобільній дорозі 40 кілометр Черкаси - Сміла - Умань (Черкаський район Черкаської області), керував автомобілем марки «Great Wall», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту № 2884 - 1,08 ‰. Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а також положення статті 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 10 серпня 2024 року у вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення час дійсно керував автомобілем марки «Great Wall», д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки він працює в «Черкасиобленерго» та перебував на чергуванні. Також, на роботі був його колега ОСОБА_2 , який ремонтував автомобіль до пізньої ночі. Потім настала комендантська година, він не зміг виїхати додому і попросив підвезти його додому, на що останній погодився та повіз ОСОБА_3 додому. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що у нього були проблеми з тиском і йому призначили лікування, а саме: краплі, які він вживав за призначенням лікаря. Алкогольні напоїв він не вживав ні того дня, ні на передодні. На блок-пості його зупинили працівники поліції за порушення комендантської години. З ними в автомобілі їхав ще один колега, який мав ночувати у ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_1 стверджував, що хлопці яких він відвозив додому вживали алкогольні напої і від них було чутно різкий запах алкоголю. Під час зупинки, працівники поліції його повідомили, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на, що він погодився. Пройшовши огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат показав 1,08 ‰, однак він повідомляв працівникам поліції, що він алкогольні напої не вживав, а вживав лікарські засоби.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Джирма А.В. у судовому засіданні, просила суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні, що відбулося 11 листопада 2024 року, ОСОБА_4 пояснив, що працює диспетчером в «Черкасиобленерго». 09 серпня 2024 року був на зміні до 19 години 00 хвилин, його бригаду змінював ОСОБА_1 , який говорив, що погано себе почуває та вживав ліки. Того дня у нього зламався автомобіль та він його ремонтував до пізньої ночі і попросив ОСОБА_5 допомогти йому з ремонтом автомобіля, однак відремонтувати автомобіль так і не вдалося. Після цього, він із ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. В подальшому, їм потрібно було їхати додому, однак вже була комендантська година і вони попросили ОСОБА_1 підвезти їх додому на черговому автомобілі, на що останній погодився. По дорозі додому, їх на блок-пості зупинили працівники поліції за порушення комендантської години та сказали, що у них в автомобілі чутно запах алкоголю. Також, повідомив про те, що у його присутності ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні, що відбулося 11 листопада 2024 року, ОСОБА_7 пояснив, що 09 серпня 2024 року він був вихідний. Того дня близько 19 години 00 хвилин йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив допомогти з ремонтом автомобіля на, що він погодився, однак відремонтувати автомобіль так і не вдалося. Після чого, ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_1 і попросив їх підвезти додому. По дорозі додому їх на блок-пості зупинили працівники поліції за порушення комендантської години та сказали, що у них в автомобілі чутно запах алкоголю. Також, повідомив про те, що у його присутності ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав та його переконання ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Джирму А.В., заслухавши покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 310924 від 10 серпня 2024 року ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Так, п. 2.9 а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 310924 від 10 серпня 2024 року;
- результатом тесту до протоколу серії ААД № 310924 від 10 серпня 2024 року, зробленого за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810», результат тесту № 2888 - 1,08 ‰;
- даними Акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10 серпня 2024 року;
- рапортом працівника поліції;
- даними довідки про надання інформації від 12 серпня 2024 року;
- витягом з бази ІПНП про те, що дана особа отримувала водійське посвідчення від 12 серпня 2024 року;
- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з бодікамери працівника поліції від 10 серпня 2024 року, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» та погодився із результатом огляду, який показав 1,08 ‰;
- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у судовому засіданні;
- поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
Водночас, суд зауважує, що за змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З урахуванням наведеного, суд констатує, що працівниками поліції дотримано вимоги статті 266 КУпАП.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамери працівників поліції від 10 серпня 2024 року, встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 10 серпня 2024 року о 00 годині 30 хвилин, та поліцейськими запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, на що він погодився.
У відповідь на доводи ОСОБА_1 про те, що «він вживав ліки», суд зауважує, що на відеозаписах з бодікамери поліцейського чітко зафіксовано, а саме: на відеозаписі № 100046 від 10 серпня 2024 року, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та після того, як працівник поліції сказав та продемонстрував результат тесту 1,08 ‰ і пояснив, що норма алкоголю в крові перевищена, а якщо він не погоджується з результатом, то можна проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, нащо ОСОБА_1 говорить: «виженуть з роботи» а тому вказані твердження суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не заперечував результати огляду за допомогою газоаналізатора Драгер та не вказав працівникам поліції, що він вживав лікарські засоби.
Відтак, стороною захисту не наведено жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписах.
Відтак, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції суд не вбачає.
А тому, невизнавальні пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суд оцінює як такі, що дані з метою самозахисту та уникнення можливої відповідальності в разі доведення вини у вчиненому, адже санкція статті передбачає безальтернативне суворе покарання.
Також, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у тій частині, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої у їхній присутності та не перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як вони не узгоджуються з іншими здобутими у справі доказами, наведеними вище. При цьому суд враховує, що свідки є колегами ОСОБА_1 і зацікавлені у результаті розгляду даної справи.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією дотриманий порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказування стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).
При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами.
При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не має альтернативи та передбачає адміністративне стягнення для водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. В. Морозов