Справа № 953/8942/24
н/п 2/953/3781/24
04 листопада 2024 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С. В.,
секретар судового засідання - Кошова О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління,
третя особа - військова частина НОМЕР_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа - військова частина НОМЕР_1 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію,
27 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа - військова частина НОМЕР_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту військовою частиною електроенергію у період договірного тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщеннями, а саме - з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 149 843, 52 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 липня 2023 року між ним, військовою частиною НОМЕР_1 та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням укладений договір тимчасового безоплатного користування нерухомим майном № 259. За умовами вказаного договору позивач зобов'язався передати військовій частині у тимчасове безоплатне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 07 липня 2023 року між позивачем, військовою частиною та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням укладений договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 259. Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати постачання електричної енергії, що використовується військовою частиною НОМЕР_1 , а Харківське квартирно-експлуатаційне управління зобов'язалося відшкодувати витрати, понесені позивачем з оплати електричної енергії, що була спожита військовою частиною. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 259 у частині забезпечення постачання військовій частині НОМЕР_1 електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 259 у частині відшкодування витрат за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 149843,52 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням прав позивача.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від суду від 02 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
21 жовтня 2024 року від представника Харківського квартирно-експлуатаційного управління Бірюцького А. С. на адресу суду засобом «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що зі змісту положень п. 8.1 договору № 259, укладеного 07 липня 2023 року між ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_1 та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням, вбачається, що Харківське КЕУ має право вимагати від позивача документи та інформацію з метою виконання умов договору, а у разі ненадання таких документів, платник звільняється від взятих на себе зобов'язань. Позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, не долучив до неї рахунки, які були виставлені організацією з постачання електричної енергії за 2023 рік. Вказані рахунки позивач також жодного разу не надавав Харківському КЕУ. Крім того, матеріали долучені позивачем. не містять відомостей щодо розміру тарифів на електроенергію, відповідно до яких здійснювалося нарахування споживачам плати за надані послуги, а також відсутній розрахунок заборгованості за надані послуги, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність нарахування суми заборгованості.
29 жовтня 2024 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду засобом «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про розрахунки за спожиту електроенергію, витяг з державного реєстру речових прав та свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, зазначила, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, сторона відповідача підтримує у повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Суд встановив, що 07 липня 2023 року між ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_1 та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням укладений договір № 259 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомими майном.
За умовами вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язався надати військовій частині можливість на спільне тимчасове безоплатне користування, нележаним йому нерухомим майном, а саме - житлові приміщення, загальною площею 175,6 кв.м, розташовані на земельних ділянках загальною площею 2,12 га, за адресою: АДРЕСА_2 .
Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що військова частина НОМЕР_1 вступає в спільне тимчасове використання майна у термін, указаний у цьому договорі та актах передачі майна.
Пунктом 10 Договору встановлено, що дія цього договору відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України з 22 грудня 2022 року по 31 грудня 2023 року, але не довше дії воєнного стану.
Зі змісту свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі № 17365, виданого 07 липня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Прокопенко А. В. вбачається, що ОСОБА_1 успадкував після смерті батька земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,02 га, кадастровий номер: 6321688401:00:000:0862, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
З Витягу з державного реєстру речових прав № 338374431 від 07 липня 2023 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321688401:00:000:0862, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер НОМЕР_2 , виданий ПН Харківського МНО Прокопенко А. В., реєстровий № 1735.
07 липня 2023 року між Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням, в особі начальника Харківського КЕУ ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 , в особі командира військової частини полковника ОСОБА_4 укладений договір № 259 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії.
Відповідно до п. 1.1. Договору ОСОБА_1 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується військовою частиною, Харківське квартирно-експлуатаційне управління відшкодовує витрати, понесені військовою частиною НОМЕР_1 з оплати електричної енергії, яка була спожита військовою частиною НОМЕР_1 , за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.
За змістом п.1.2 Договору відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 01 липня 2023 року № 259.
Згідно з п. 3.1 Договору облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюється за показниками приладів обліку (лічильника) або розрахунку.
Вимогами п. 3.6 Договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється згідно з ст. 46, 48, 49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Харківського квартирно-експлуатаційного управління за відповідним кодом видатків).
Положеннями п. 4.2 Договору встановлено, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління зобов'язано своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати ОСОБА_1 витрати за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до показників встановлених засобів обліку або розрахунку спожитою електричної енергії.
Вимогами п. 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.
За змістом п. 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія тощо).
Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання. Строк дії договору відповідно до п. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 та діє по 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Зі змісту акту № 1 виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 259 від 07 липня 2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії вбачається, що за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року сума відшкодування за спожиту електричну енергію складає 149 843, 52 грн, сумарна кількість спожитих кіловат - 82294.
Відповідно до акту фіксації показників лічильника електричної енергії до договору № 259 від 07 липня 2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 31 грудня 2023 року, обсяг спожитої за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії за лічильником, що встановлений на підстанції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та обслуговує житлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , становить 82294 кВТ/год.
Вказаний акт підписаний ОСОБА_1 та командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 власноручно.
З долученої до матеріалів справи довідки про розрахунки за спожиту електроенергію станом на 08 січня 2024 року абонента № 170000020589, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , виданої ПАТ «Харківенергозбут», вбачається що за вищевказаною адресою існує заборгованість за послуги з електроенергії за період з січня 2023 року по грудень 2023 року складає 149843, 52 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Вимогами ст. 4, 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
За загальним правилом, передбаченим ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20) зроблений правовий висновок про те, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що «в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право», - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд встановив, що умовами договору № 259 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, укладеного 07 липня 2023 року між ОСОБА_1 , Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 , встановлено, що вказаний договір набирає чинності з дня його підписання. Строк дії договору відповідно до ст. 631 ЦК України розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 та діє по 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які могли б свідчити про виконання відповідачем умов вказаного договору або ж намагання здійснити розрахунки, що свідчить про порушення Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням умов вказаного договору.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав умови договору № 259 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, укладеного 07 липня 2023 року та взяті на себе зобов'язання зі здійснення відшкодування витрат з оплати електричної енергії, яка була спожита військовою частиною НОМЕР_1 , чим порушив умови п. 1.1, 1.2 договору та права позивача.
Суд встановив на підставі наданих позивачем доказів, що обсяг спожитої військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії у період часу з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року становить 82294 кВт/год на суму 149843,52 грн.
Сторона відповідача, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, посилалася на те, що позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження розміру спожитої військовою частиною електричної енергії, тарифи за якими здійснювалося нарахування споживачам плати за надані послуги, однак такі твердження сторони відповідача є безпідставними, оскільки у матеріалах справи міститься довідка начальника центру Чугуївського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» Радченко С. щодо розміру спожитої електричної енергії, період нарахування, фіксованої ціни на електричну енергію, а також нарахованої суми до сплати.
Суд вважає доведеним розмір заборгованості, яка утворилася у відповідача внаслідок неналежного невиконання взятих на себе зобов'язань у частині оплати електричної енергії, що була спожита військовою частиною.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, обставини, на які посилається позивач, підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому права позивача підлягають захисту в обраний ним спосіб, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1498,44 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа - військова частина НОМЕР_1 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління на користь ОСОБА_1 заборгованість за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електроенергію за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 149 843 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок три) гривні 52 (п'ятдесят дві) копійки.
Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 44 (сорок чотири) копійки.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, код ЄДРПОУ: 07923280, місцезнаходження: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61.
Третя особа - військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складений 08 листопада 2024 року.
Суддя С.В. Демченко