Справа № 638/21329/24
Провадження № 3/638/7778/24
11 листопада 2024 року м.Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., Святаша Д.О., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов від ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Дзержинського районного суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) за правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає.
Потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вони примирилися і претензій до ОСОБА_2 вона не має.
Дослідивши матеріали справи, суд керується таким.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та розглянувши матеріали справи, суд встановив, що, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №256698 від 02.11.2024, 17.09.2024 о 21 год. 27 хв. за адресою АДРЕСА_2 , у ОСОБА_2 стався конфлікт із дружиною - ОСОБА_1 , під час якого ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив насильство психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП встановлює вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону, розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно пункту 17 частини першої статті 1 Закону, є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині першій статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З матеріалів справи вбачається, що постановою дізнавача сектору дізнання ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області від 26.10.2024 закрито кримінальне провадження №12024226240000839 від 18.09.2024 за ознаками кримінального проступку передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Криманального процесуального кодексу України (кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). В ході розгляду справи інспекторами СПДН 02.11.2024 у відношенні ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за частиною першою статті 173-2 КУпАП серії ВАД 256698.
З довідки від 02.11.2024 про результати розгляду матеріалу ІТС «ІПНПУ» №20889 від 17.10.2024 вбачається, що 17.09.2024 ОСОБА_2 висловлювався до ОСОБА_1 нецензурною лайкою, вдарив її декілька разів по голові, чим вчинив психічне та фізичне насильство.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Вина ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, повністю підтверджується доказами у їх сукупності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №256698 від 02.11.2024;
- довідкою від 02.11.2024 про результати розгляду матеріалу ІТС «ІПНПУ»;
- рапортом інспектора чергової частини ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області від 28.10.2024;
- рапортом інспектора чергової частини ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області від 17.09.2024;
- заявою ОСОБА_1 від 22.09.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.09.2024;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.11.2024;
- повідомленням про закриття кримінального провадження від 26.10.2024 №839/119-60/2024;
- рапортом інспектора СПДН ВП ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області від 02.11.2024.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статтей 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі статтями 34 та 35 КУпАП, суд не встановив.
Санкція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 33-35, 173-2, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Дзержинського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам», підрозділ "Сплата штрафів" (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Штраф вноситься порушником в установу банку України та має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Повний текст постанови складено 11.11.2024.
Суддя О.В. Малахова