справа № 619/457/18
провадження № 2-п/619/29/24
11 листопада 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновська Л.В.,
секретаря судового засідання - Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2018 по цивільній справі №619/457/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості, -
20.03.2018 Дергачівським районним Харківської області ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволені; сягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 117000 грн. 00 коп.; стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.
28.10.2024 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2018 по цивільній справі №619/457/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості, в якій він просив поновити строк для подання даної заяви. Вказуючи на те, що відповідачка не отримувала заочного рішення, його зміст став відомим з єдиного державного реєстру судових рішень 25.10.2024 при моніторингу адвокатом Плугатирьовим В.В. вказаного реєстру. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не була присутня під час судового розгляду, не отримувала жодного повідомлення про розгляд справи, їй невідомі причини з яких працівники Укрпошти не повідомляли про судові повістки та про інші надходження з суду. Також необхідно відмітити, що відповідачка не отримувала ухвалу про відкриття провадження, тому не надала відзив на позовну заяву. Враховуючи необізнаність про розгляд справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно з ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.
Перевіривши матеріали заяви, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною 1 ст.288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, представник відповідача, ОСОБА_2 просив поновити строк для подання даної заяви, вказуючи на те, що відповідачка не отримувала заочного рішення, його зміст став відомим з Єдиного державного реєстру судових рішень 25.10.2024 при моніторингу адвокатом Плугатирьовим В.В. вказаного реєстру.
Згідно зі ст.127 ч.1 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, вичерпний перелік обставин, які вважаються поважними у розумінні ст.127 ч.1 ЦПК України та є достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку, норми цивільного процесуального закону не містять, і останні визначаються судом у кожному конкретному випадку окремо, з урахуванням фактичних перешкод, які унеможливлюють звернення до суду в межах встановленого процесуального строку.
У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
Дослідивши викладене в заяві, суд встановив, що жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою(«Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).
Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Суд вважає, що поважні причини пропуску строку, викладені представником відповідача в заяві, не підтверджені належними доказами, а отже підстави для поновлення строку відсутні.
Крім того, суд зазначає, що, архіваріусом Дергачівського районного суду Харківської області на усний запит 29.10.2024 повідомлено, що цивільна справа №619/457/18 провадження №2/619/529/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, знищена, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що в акті №84 від 04 березня 2024 року зроблено відповідний запис №1657.
Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Однак, як зазначила ВП ВС у постанові від 12 червня 2024 року, оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Крім того, враховуючи викладене, суд вважає, що причини з яких відповідач пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не є поважними і тому в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 126, 258-260,287-288 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2018 по цивільній справі №619/457/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Л. В. Калиновська