Справа № 564/3692/24
12 листопада 2024 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Печори Псковської області, росія, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючого, державних нагород не має, не є депутатом ради, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи визнаним винним постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 01.07.2024, яка набрала законної сили 12.07.2024, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, оскільки постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №2894668 від 23.08.2024 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП по факту керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування, з метою невиконання постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, продовжив систематично керувати транспортним засобом.
Так, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 , 13.09.2024 приблизно о 20 год. 08 хв., керував автомобілем марки «Chevrolet Rezzo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Дерев'яній в м.Костопіль Рівненського району Рівненської області, де був зупинений працівниками поліції на підставі пункту 3 частини 1 статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію». На підставі
Отже, своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, яка набрала законної сили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав в повному обсязі та пояснив суду, що дійсно був позбавлений права керування транспортними засобами, але керував автомобілем. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.1 ст.382 КК України правильна, оскільки обвинувачений будучи постановою суду позбавлений права керування транспортними засобами продовжував керувати транспортним засобом.
При призначенні покарання суд враховує положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст.65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не одружений, по місцю проживання характеризується позитивно. Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченого своєї протиправної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та готовність нести за це відповідальність, наявність обставини, що пом'якшує покарання, вік обвинуваченого, його соціальне положення.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.382 КК України. Таке покарання відповідатиме основній меті його призначення - виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде необхідним та достатнім.
Процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 124, 349, 373-375 КПК України, ст.ст.50, 65, 66, 67, ч.1 ст.382 КК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу розмірі 500 /п'ятсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п'ятсот/ грн.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- оптичний диск із відеозаписами нагрудної боді-камери та відеореєстратора службового автомобіля, що використовувалась працівниками СРПП ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, під час фіксації події 13.09.2024 - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1