справа № 563/730/24
12 листопада 2024 року м. Корець
Корецький районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Павлишина Н.В.
за участю:
прокурора Скрипника Р.М.
представника сектору центру пробації Нікітюк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корець подання Рівненського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Рівненській області про приведення вироку відносно ОСОБА_1 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ,
Провідний інспектор Рівненського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Рівненській області Сікідіна М.І. звернулася до Корецького районного суду Рівненської області з поданням про приведення вироку Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон №3886-ІХ).
В обґрунтування подання Рівненський районний сектор №3 філії ДУ«Центр пробації» в Рівненській області посилався на те, що Законом № 3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано. Вироком Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення крадіжки майна на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караними на теперішній час.
В судовому засіданні представник органу з питань пробації та прокурор просили подання задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився, проте його неявка не перешкоджає вирішенню поданого клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Вироком Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України та призначено остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням обов'язків, відповідно до п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирок набрав законної сили 28 червня 2024 року.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 (два) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку видно, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_1 вчинив у лютому 2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., відповідно 50 відсотків від його розміру (соціальна пільга) становили 1514 грн.
З огляду на указані норми, на момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України становив 3028 грн. (1514 х 2 = 3028).
Як убачається з вироку вартість викраденого майна складає 1200 грн. 94 коп., тобто не перевищує 3028 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_1 майна становила 1200 грн. 94 коп., тобто була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-ІХ та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме: 3028 грн., суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання у зв'язку з усуненням караності діяння.
При цьому, оскільки, кримінальна караність частини діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 , усунута, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно вважати засудженим за ч. 1 ст. 357 КК України до одного року обмеження волі, без застосування ч. 1 ст.70 КК України, так як ст. 357 КК України не підпадає під декриміналізацію, суд приходить до висновку щодо продовження виконання вироку за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України.
Керуючись п. 13 ч. 1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд
Подання Рівненського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Рівненській області - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від покарання, призначеного за вироком Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважати ОСОБА_1 таким, що засуджений вироком Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, без застосування ч. 1 ст.70 КК України.
Продовжити виконання вироку Корецького районного суду Рівненської області від 28 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один ) рік (з дати винесення вироку) із покладенням відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області.
Повний текст ухвали складено 12 листопада 2024 року.
Суддя: Н.А. Загородько