Справа №949/2064/24
11 листопада 2024 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УСБ України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника начальника відділення поліції - начальника СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, проживаючого в АДРЕСА_1 .
за ч. ч. 1, п. 6 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснені.
24 жовтня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення №8 від 24 жовтня 2024 року вказано, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контролю за охороною державної таємниці.
В обґрунтування вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення зазначено, що 09 жовтня 2024 року Управлінням СБУ в Рівненській області отримано матеріали службового розслідування (висновок від 30.09.2024 року №51/205/01-2024дск, вх. №21/4365дск від 09.10.2024), проведеного комісією Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області на підставі наказу від 11 вересня 2024 року №182 та на виконання висновків спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею у ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, за фактом виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, що створили загрозу витоку секретної інформації.
Так в ході спеціальної експертизи у ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області спеціальною експертною комісією УСБУ в Рівненській області виявлено порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», п.п. 4, 6, 16, 17 Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, затверджених постановою КМУ від 29 березня 2006 року №373, п.п. 116, 206, 240, 440-442 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 із змінами, а саме: невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності, у зв'язку із обробкою та зберіганням секретної інформації на ноутбуці, який відповідно до норм технічного захисту інформації не обладнано засобами захисту секретної інформації, встановленому в нережимному приміщенні.
Разом із цим повідомляється, що під час проведення спеціальної експертизи та огляду комісією УСБУ в Рівненській області робочого місця заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення ВП № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Коваля О.В., що розміщене за адресою: м. Дубровиця, вул.. Воробинська, 25а, 2 поверх, приміщення №6 Сарненського району Рівненської області, стосовно якого не складався акт обстеження як режимного приміщення та яке не включене до переліку режимних приміщень, на службовому ноутбуці «Dell» (інв.№ 1014648672) щодо якого не впроваджена КСЗІ з підтвердженою відповідністю, на системному диску «D:/РОБОТА/Справи/В проваджені/ 2015/Грудень/02.12 Голяка 185» виявлено електронний файл документа під назвою «НСРД-2 по крадіжці» (1 файл) з грифом секретності «Таємно» (в якому викладені відомості щодо клопотання про одержання дозволу на проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж).
Експертною комісією ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, затвердженою наказом ГУНП в Рівненській області від 27 вересня 2024 року №58 «Про затвердження складу Експертної комісії з питань таємниць», зроблено висновок про те, що відомості, які містяться у виявленому на ноутбуці матеріальному носію інформації, підпадають під ст. 4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБ України від 23 грудня 2020 року №383 зі змінами та мають ступінь секретності «Таємно».
Враховуючи, що зазначений ноутбук не має атестату відповідності комплексної системи захисту інформації, як це передбачено ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», діями майора поліції ОСОБА_1 створена реальна загроза порушення конфіденційності, цілісності та доступності секретної інформації.
Інших обставин, які б вказували на розголошення майором поліції ОСОБА_1 відомостей, що становлять державну таємницю, внаслідок чого вони стали надбанням сторонніх осіб, не встановлено.
У зв'язку із чим вважають, що ОСОБА_1 , взявши на себе зобов'язання громадянина України у зв'язку із допуском та доступом до державної таємниці, використовуючи в службовій діяльності ноутбук «Dell», який відповідно до норм технічного захисту інформації не обладнано засобами захисту секретної інформації, допустив порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», п.п. 4, 6, 16, 17 Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, затверджених постановою КМУ від 29 березня 2006 року №373, п.п. 116, 206, 240, 440-442 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 із змінами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контролю за охороною державної таємниці.
Станом на 13 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , працював у ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області та займав посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення, майора поліції (наказ Т.в.о. начальника ГУНП в Рівненській області від 18 лютого 2021 року № 22 о/с), мав допуск до державної таємниці за формою 5 (п'ять) та формою 9 (дев'ять), письмові зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці підписував 02 липня 2009 року, 09 серпня 2012 року, 15 грудня 2017 року та 03 жовтня 2019 року.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» (далі Закон), п. 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 зі змінами (далі Порядок), ОСОБА_1 , як громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці, зобов'язаний був виконувати вимоги режиму секретності.
Відповідно до вимог п. 206 Порядку, в установах для проведення секретних робіт визначаються спеціально обладнані режимні приміщення, які відповідають вимогам до забезпечення режиму секретності, виключають можливість доступу до них сторонніх осіб та гарантують збереження матеріальних носіїв секретної інформації.
Відповідно до вимог п. 154 Порядку, матеріальний носій інформації вважається засекреченим з моменту його створення та надання відповідного грифа секретності до прийняття уповноваженою особою рішення про його розсекречування. Розсекреченим вважається матеріальний носій інформації, стосовно якого здійснені передбачені Порядком заходи з перегляду раніше наданого грифа секретності. Також п. 244 Порядку передбачено,що обліку підлягають усі машинні та інші матеріальні носії секретної інформації, робочі папки, спецпортфелі і спецвалізи для тимчасового зберігання виконавцями МНСІ.
Відповідно до вимог п. 242 Порядку визначено, що секретне діловодство є складовою частиною режиму секретності, призначене для забезпечення охорони державної таємниці під час поводження (виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування тощо) з матеріальними носіями секретної інформації.
При цьому Порядок визначає особливості поводження з МНСІ щодо яких проводиться експертна оцінка.
Так, п. 179 Порядку визначено, що якщо за результатами експертної оцінки матеріального носія інформації встановлено, що в ньому містяться відомості з нижчим ступенем секретності, ніж наявний, гриф секретності не змінюється. Поводження з таким матеріальним носієм інформації здійснюється відповідно до раніше наданого грифа секретності до прийняття державним експертом з питань таємниць відповідного рішення.
Пунктом 180 Порядку визначено, що у разі коли за результатами експертної оцінки матеріального носія інформації встановлено факт відсутності в ньому відомостей, що становлять державну таємницю, наявний гриф секретності не скасовується. Поводження з таким матеріальним носієм інформації здійснюється як із секретним відповідно до вимог цього Порядку до прийняття державним експертом з питань таємниць відповідного рішення.
Таким чином, ОСОБА_1 зберігаючи на своєму робочому місці за адресою м. Дубровиця, вул. Воробинська, 25а, 2 поверх, приміщення № 6, Сарненського району Рівненської області (не режимне приміщення), на службовому ноутбуці «Dell» (інв.№ 1014648672) щодо якого не впроваджена КСЗІ з підтвердженою відповідністю, на системному диску зберігав документи з грифом секретності «Таємно» (на момент складення), чим порушив взяте на себе письмове зобов'язання громадянина України у зв'язку із допуском до державної таємниці, ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 116, 179, 240, 244 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 зі змінами, чим створив загрозу витоку секретної інформації та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП «невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці…».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та пояснив, що не згоден із присвоєнням знайденому на його службовому ноутбуці документу відповідної категорії таємності. Звертає увагу, що вказаний документ за реквізитами створення містить дату 2015 року, також вказує, що його вини в інкримінованому йому правопорушенні, як умисної так і з необережності не має, оскільки йому не було відомо про наявність знайденого на його робочому ноутбуці документу.
Особа, яка склала адміністративний протокол, ОСОБА_2 , являється начальником відділу охорони державної таємниці Управління СБ України в Рівненській області, входив до складу спеціальної експертної комісії УСБУ в Рівненській області, яка склала акт від 22.08.2024 року № 21/4112дск. Очолюваний ним підрозділ займається наданням дозволів на доступ до державної таємниці, проводить відповідні перевірку щодо необхідного захисту інформації та надає їй відповідне категоріювання на предмет ступеню секретності. У судовому засіданні пояснив, що незалежно від часу створення документу із грифом "таємно", умислу чи необережності особи, інформації, що знаходилася із грифом "таємно" на службовому ноутбуці ОСОБА_1 не могла там бути взагалі незважаючи на реалізацію матеріалів кримінального провадження, оскільки вказаний технічний пристрій (ноутбук) не мав комплексної системи захисту інформації та був підключений до мережі інтернет.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_2 є компетентною посадовою особою відповідного підрозділу СБУ з питань державної таємниці, однак вини у даному порушенні не визнає, хоча при цьому одночасно погоджується, що в межах своєї компетенції та службовими обов'язками, відповідно до взятих зобов'язань за формою допуску до державної таємниці №9 зобов'язаний не допускати не розголошення будь-яким способом державної таємниці та виконувати вимоги режиму секретності.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та особу, що порушила адміністративне провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Водночас, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Основними доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення №8 від 24 жовтня 2024 року (а.с.2-7), зобов'язання ОСОБА_1 (а.с.11-14), доступи до інформації за формою 2 (два) (а.с.21-24), витяг з акта від 22 серпня 2024 року № 21/4112дск спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, у ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області (а.с.25-27), висновок службового розслідування за виявленим фактом загрози витоку секретної інформації у відділенні поліції № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області від 30 вересня 2024 року (а.с.33-38), а також пояснення начальника відділу охорони державної таємниці УСБ України в Рівненській області ОСОБА_2 надані у судовому засіданні.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого п. 6 диспозиції ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що він не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контролю за охороною державної таємниці, доведено повністю.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив взяте на себе письмове зобов'язання громадянина України у зв'язку із допуском до державної таємниці, ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 116, 179, 240, 244 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 зі змінами, є достовірними та допустимими доказами.
Дії працівників поліції, якими зроблено висновок за матеріалами службового розслідування за фактом виявлення загрози витоку секретної інформації у ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області в частині створення передумов до випадків загроз витоку секретної інформації у ВП №1 Сарненського РВП та підставності складання протоколу про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративних матеріалів по складеному протоколу про адміністративне правопорушення ним не подано.
Таким чином, відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції, які проводили службове розслідування та виявили порушення вказує на його погодження зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Тому, враховуючи вищезазначене, особу порушника, характер вчиненого правопорушення, суд вважає за потрібне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, п. 6 ч. 1 ст. 212-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п'ятсот десять гривень).
(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень).
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.