Справа № 536/2821/23
Провадження № 2-др/536/10/24
06 листопада 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання Шкіринець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області заяву представника позивача - адвоката Ульянової Юлії Анатоліївни про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання батьківства,-
Встановив:
В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання батьківства.
Представником позивача - адвокатом Ульяновою Юлією Анатоліївною подано заяву про розподіл судових витрат по справі № 536/2821/23. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та визнано, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто з відповідача 18543,76 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи та 1073,60 грн. судового збору. В позовній заяві позивачем було наведено орієнтовний розмір судових витрат, понесених позивачем при поданні позову, і витрат, які очікуються бути понесеними, в тому числі витрати з надання правничої допомоги, витрати на стягнення судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрати на судову експертизу. Питання про повернення позивачу суми судового збору та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, суд вирішив. У відповідності до умов договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року вартість послуг з надання правничої допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 щодо оспорення батьківства ОСОБА_4 становить 28000 гривень. Вказана в договорі сума кошів була сплачена позивачем в повному обсязі в день укладення договору. Враховуючи вищевикладене, просить суд ухвалити додаткове рішення з питання стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на надання правничої допомоги, в сумі 28000 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ульянова Ю.О.. в судове засідання не з'явилися, в заяві про ухвалення додаткового рішення просили суд провести розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки відомостей не надходило.
Згідно з ч.1, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно частиною першою ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини третьої ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішення після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Частиною першою ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частинами першою, третьою ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положення частини другою ст. 137 ЦПК України передбачають, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною п'ятою ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
До закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробила заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в позовній заяві від 08.12.2023.
Через систему «Електронний суд» 11.10.2024 представником позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення стягнення судових витрат, згідно якої судові витрати на правничу допомогу, понесені в ході розгляду справи №536/2821/24, складають 28000 гривень. До матеріалів заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року, із якого вбачається, що між адвокатами Ульяновим Русланом Анатолійовичем, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого представники зобов'язуються забезпечити надання ОСОБА_1 послуги правничої допомоги у справі з оспорення батьківства ОСОБА_4 . Вартість послуг складає 28 000 гривень за підготовку позовної заяви та ведення справи в суді першої інстанції.
З копії акту наданих послуг від 11 жовтня 2024 року до договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року вбачається, що представник надав, а Клієнт прийняв наступні послуги на виконання договору про надання правничої допомоги від 18 листопада 2023 року: первісна консультація з клієнтом для обговорення питань щодо обсягу надання правничої допомоги; складання та подання позовної заяви до суду; складання клопотання про призначення експертизи; участь в судових засіданнях.
Враховуючи умови договору про надання правової допомоги, кількість складених і підписаних адвокатом процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 28000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Оцінивши надані представником позивача докази, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами не надав, та не довів неспівмірності таких витрат.
За таких обставин, з урахуванням складності справи, яка розглядалася у загальному позовному провадженні, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи в суді, значення справи для сторони та враховуючи критерій розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи.
Керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 247, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Ухвалив:
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання батьківства.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст додаткового рішення складено 12.11.2024.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяА. С. Река