Справа №: 398/4230/23
провадження №: 2/398/553/24
Іменем України
"12" листопада 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., за участю секретаря судового засідання Черткова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 13001,56 грн та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем за період з грудня 2020 року по лютий 2023 року було спожито природний газ на загальну суму 13001,56 грн, яка відповідачем не сплачена. ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як суб'єкт ринку газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб та являється постачальником на якого покладені спеціальні обов'язку. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ними та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які є однаковим для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30 вересня 2015 року визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання, який укладається шляхом заявочного принципу та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. При цьому, відповідачем у порушення договірних відносин не проведено своєчасну оплату отриманих послуг, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з останнього. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, який було сплачено при зверненні до суду з вказаним позовом. Позивач також зазначає, що він вже звертався до Олександрійського міськрайонного суду про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, але у видачі судового наказу було відмовлено та роз'яснено стягувачу звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Нероді Л.М.
Ухвалою судді від 18 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2024 року № 433-р призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень судді Нероди Л.М. та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року головуючим суддею визначено Шинкаренко І.П.
Ухвалою судді від 27 вересня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Розгляд справи по суті призначено на 12 листопада 2024 року.
Представник позивача у судове засідання не заявився, подав до суду заяві, просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв та клопотань не подав, правом на відзив не скористався.
Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні факти та правовідносини.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа Товариство з обмежено відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, має, зокрема, такий вид економічної діяльності як торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» проведено розрахунок фінансового стану за особовим рахунком № НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 , адреса за якою здійснювалось надання послуг газопостачання: АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що за період з грудня 2020 року до лютого 2023 року наявна заборгованість за споживання газу в розмірі 13001,56 грн. Даний розрахунок відповідачем не оспорювався.
10 березня 2023 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , направлялася письмова вимога про сплату заборгованості за спожитий газ станом на 10 березня 2023 року в розмірі 13001,56 грн, яка залишена адресатом без виконання.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру № 899147 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Частини 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно із ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Порядок постачання природного газу споживачам визначений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження правил постачання природного газу» та іншими нормативно-правовими актами.
Також, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі із побутовими споживачами, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання послуг постачання природного газу до помешкання відповідача, а відповідач отримує та користується даними послугами та відповідно зобов'язані здійснювати оплату наданих послуг.
Частини 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачають, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частина 1 статті 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач користується послугами, які надає позивач, але своєчасно не сплачує їх вартість, у зв'язку з чим має заборгованість перед підприємством, про що свідчить відкритий на ім'я відповідача особистий рахунок. Таким чином, між відповідачем та позивачем дійсно було укладено договір, відповідно до якого позивач надає послуги з надання природного газу, а останній повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги.
Позивач, який надає послуги з надання природного газу послуги виконав в повному обсязі, проте, відповідач, в порушення умов договору, не сплачував щомісячні платежі за надані послуги та як наслідок утворилася заборгованість, з грудня 2020 року по лютий 2023 року було спожито природний газ на загальну суму 13001,56 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати, понесені позивачем та підтверджені наданою квитанцією в сумі 2 684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» ( код ЄДРПОУ 40121452, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 13001 (тринадцять тисяч одна) грн 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судові витрати в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.П. Шинкаренко