Справа № 390/960/23
Провадження № 1-в/390/41/24
"08" листопада 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький подання в.о. начальника Кропивницького РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_5 про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону в частині звільнення від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми,громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки. Згідно ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання.
В.о. начальника Кропивницького РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону в частині звільнення від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння. Подання обґрунтовано тим, що на обліку пробації перебуває засуджений ОСОБА_6 , який звільнений від відбування покарання з випробуванням. При цьому 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон), яким змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, як ознаки складів злочинів, передбачених ст. 185, 190, 191 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна, шахрайстві чи розтраті чужого майна, та який має зворотну дію у часі. Тому просила суд вирішити питання про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону.
В судовому засіданні представник органу пробації ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 подання підтримали та просили його задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2023 ОСОБА_6 був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від якого звільнений з випробуванням на 2 роки.
Відповідно до вказаного вироку вартість викраденого майна засудженим становила 920 грн за епізодом крадіжки від 12.01.2023.
Суд зазначає, що 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі за текстом - Закон 3886-IX), відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в новій редакції, та передбачає, що дрібним є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку із прийняттям цього закону з 09.08.2024 втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» була викладена в новій редакції, та передбачала, що дрібним є викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2684 грн.
Отже, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році складає 1342 грн (2684/2 = 1342).
В свою чергу, починаючи з 09.08.2024 майновим критерієм відмежування дрібної крадіжки, за яку передбачено адміністративну відповідальність, від крадіжки як кримінального правопорушення, є два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що для діянь, вчинених у 2023 році, становить 2684 грн (1342 х 2 = 2684).
За правилами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» належить до закону, яким можуть вноситися зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Оскільки Закон 3886-IX скасовує кримінальну протиправність діяння - крадіжки, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в 2023 році становила - 2684 грн), тому відповідно до вимог ст. 5 КК України має зворотну дію в часі.
Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року, справа №567/507/23, провадження № 51-7110 км 23.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК.
Враховуючи викладене обґрунтування, а також те, що у вчиненому засудженим діянні вартість викраденого майна становила 920,00 грн за епізодом крадіжки від 12.01.2023, що на момент вчинення правопорушення не перевищувало 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то ОСОБА_6 є засудженим за діяння, караність якого законом на теперішній час усунена, внаслідок чого він підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2023 року у вигляді п'яти років позбавлення волі із іспитовим строком на 2 роки відповідно до ч.2 ст.74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.537, 539 КПК України,
Засудженого ОСОБА_6 на підставі ч.2 ст.74 КК України від призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2023 року покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі із іспитовим строком на 2 роки звільнити, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1