справа № 388/1000/24
провадження № 1-кп/388/194/2024
12.11.2024м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024 за № 12024121030000168 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станція Донгузька Чкаловського району Оренбурзької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за таких обставин, зазначених у обвинувальному акті.
18.04.2024 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , у період дії на території України режиму воєнного стану, запровадженого відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та дію якого продовжено відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме кабелю зв'язку, прийшов на АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , знаходячись біля території комунального закладу «Ліцей № 2 Долинської міської ради» та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно, за допомогою бокорізів, які заздалегідь приніс із собою, знаходячись між опорами лінії 10588-504-Р00-08а, від'єднав від опори кінець кабелю та намагався викрасти кабель зв'язку ТПП 10x2x0,5, який належить AT «Укртелеком» загальною довжиною 33 метрів, вартість якого відповідно до висновку експерта № 982/24-27 від 25.04.2024 становить 1129,13 грн. Але кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3 , оскільки його дії були помічені та зупинені сторонніми особами.
Таким чином, ОСОБА_3 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме викрадення майна (кабелю), що належить на праві власності AT «Укртелеком», з причин, що не залежали від його волі.
Обвинуваченим заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність. Після роз'яснення положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження із зазначеної підстави.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Заслухавши учасників судового провадження суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження з огляду на таке.
Положеннями ч. 4 ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Положеннями ч. 1 ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Положеннями ч. 1 ст.51 КУпАП (у редакції, яка була чинною станом на час події інкримінованого кримінального правопорушення) було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
При цьому, положеннями ч. 3 ст. 51 КУпАП (у редакції, яка була чинною станом на час події інкримінованого кримінального правопорушення) було визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
09.08.2024 набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП була викладена у новій редакції.
Наразі положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбаченіч.1 цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України настає у разі перевищення вартості викраденого майна двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - це грошова сума, яка регламентується Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПК України з урахуванням норм абз.1пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: 169.1.1 у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на дату події інкримінованого кримінального правопорушення розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого на 01.01.2024 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3028,00 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість
При цьому, положеннями ч. 6 ст. 3 КК України передбачено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, внесенням змін Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» до ст. 51 КУпАП, - скасовано кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень за ст. 185 КК України у випадках коли сума викраденого майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у розмірі, встановленому на час вчинення інкримінованого правопорушення, і таке скасування має зворотну дію у часі.
Отже, кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України з урахуванням дати події інкримінованого кримінального правопорушення настає лише у разі перевищення вартості викраденого майна 3028,00 грн. (50% від 3028 х 2).
З огляду на викладене дії ОСОБА_3 18.04.2024, які виразилися у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану, з урахуванням вартості майна, замах на крадіжку якого було вчинено, - 1129,13 грн., - наразі не є кримінально караним діянням, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Положеннями ч. 3 ст. 479-2 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених положень матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність суд констатує наявність правових підстав для закриття кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, з урахуванням згоди обвинуваченого на його закриття з цієї підстави.
На час постановлення даної ухвали запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України у відношенні ОСОБА_3 не діють та у межах даного кримінального провадження до нього не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження витрати, зокрема на проведення експертиз на суму 10601,92 грн. слід вважати понесеними за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись статтями 284, 369-372, 479-2КПК України, статтями 3, 4, 5, 185 КК України, -
постановив:
клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження,відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024 за № 12024121030000168 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- відрізок кабелю зв'язку ТПП 10x2x0,5 довжиною 33,32 м., переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 1 (м. Долинська) КРУП ГУНП Кіровоградській області, після набрання ухвалою законної сили повернути потерпілій особі - AT «Укртелеком»;
- бокорізи, передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 1 (м. Долинська) КРУП ГУНП Кіровоградській області, після набрання ухвалою законної сили повернути ОСОБА_3 .
Процесуальні витрати у справі на залучення експертів у розмірі 10601,92 грн. вважати понесеними за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом семі днів з дня її проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали у суді. Копію ухвали не пізніше наступного дня після постановлення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1