Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
Справа № 385/1247/24
2/385/522/24
12.11.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Універсал банк» звернулося до Гайворонського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що "Monobank" - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.
Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта с паспортом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
31.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 31.08.2020.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Позивач АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, порушила умови кредитного договору і має загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 22887,74 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 22887,74 грн. та судові витрати.
Представник АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з'явився, при пред'явленні позову заявив клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, судову повістку не отримувала, оскільки не проживає в зареєстрованому місці проживання, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є такою, що належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що 31.08.2020 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 13).
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, порушила умови кредитного договору і має загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -22887,74 грн. (а.с. 7-12).
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані їй для ознайомлення.
Однак, судом встановлено, що ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника (а.с. 14-31).
Доводи банку про те, що факт ознайомлення відповідача з вищенаведеними документами підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, суд відхиляє, з огляду на наступне.
З анкети-заяви, підписаної відповідачем вбачається, що позивач просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкрити в Банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором.
Також, відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях та підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту картка «Monobank», та Тарифів, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідача.
Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту картка «Monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та Тарифи за карткою «Monobank» розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені і комісії, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Натомість, підписана відповідачем анкета-заява, окрім анкетних даних останньої, не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру кредиту, процентів, пені та комісії.
Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися самим АТ "Універсал Банк" в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Аналогічна позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.
Не долучено до справи й докази того, що саме зі змістом наявних у справі умов та правил було ознайомлено боржника.
При цьому, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору від 31.08.2020, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви, а тому посилання банку про передбачене Умовами право самостійно збільшувати кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта та направлення відповідних коштів на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі є безпідставними.
А відтак вимоги банку в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2887,74 грн. є необґрунтованими.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача в позовній заяві не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Частиною першою ч. 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 3028 грн., що підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором від 31.08.2020 у розмірі 20000 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 2887,74 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 2645,56 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ігор ПАНАСЮК
Дата документа 12.11.2024