Справа № 369/12838/24
Провадження № 1-кп/369/2039/24
іменем України
07.11.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 1224111390000036 від 16.06.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Цілинне Джанкойського району, АР Крим, громадянки України, яка має неповну середню освіту, заміжня, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судима, та
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Білогородка Бучанського району Київської області, громадянки України, яка має спеціально-технічну освіту, заміжня, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
встановив:
15.06.2024 року близько 20.20 інспектор СРПП ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 від оперативного чергового отримав на службовий планшет повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відбувається пошкодження майна.
Отримавши дане повідомлення, інспектори СРПП ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_13 прибули на виклик за вищевказаною адресою.
На місці події поліцейські з'ясували, що було пошкоджено паркан домоволодіння по АДРЕСА_1 , де проживають родини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
При цьому ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були агресивні та спілкування з працівниками поліції розпочали з нецензурної лайки.
В подальшому під час сварки приблизно о 20.35 ОСОБА_8 , ігноруючи законні вимоги працівника поліції - інспектора СРПП ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 припинити конфлікт та заспокоїтися, реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, будучи достовірно обізнаною, що перед нею знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує обов'язки по охороні громадського порядку, підняла з землі та взяла в праву руку палицю (дерев'яний держак від віника) та нею вдарила інспектора поліції ОСОБА_5 по спині. Після цього до конфлікту приєдналась ОСОБА_9 , яка реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, будучи достовірно обізнаною, що перед нею знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує обов'язки по охороні громадського порядку, вдарила інспектора поліції ОСОБА_5 правою рукою в обличчя.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_14 (матір) та ОСОБА_15 (донька) суду пояснили, що 15.06.2024 року місцеві хлопці-хулігани пошкодили паркан будинку, де проживає родина обвинувачених, тому син ОСОБА_16 викликав поліцію. На виклик приїхали два інспектори поліції, один з них ОСОБА_5 , який на думку обвинувачених не користується повагою серед місцевих мешканців, на якого скаржаться односельчани. Інспектор ОСОБА_17 замість того, щоб з'ясувати причини виклику поліції, звернутися до батьків неповнолітніх хлопців з роз'яснювальною бесідою, запросив до службового автомобіля чоловіка, який назвався тренером хлопців, та проводив з ним там розмови, ОСОБА_8 підозрює, що в службовому автомобілі ОСОБА_5 , за гроші домовився не складати документи, щоб винуватців не можна було притягнути до відповідальності. Такі обставини розлютили ОСОБА_8 , тому почала сваритися. На крики з будинку вийшов її чоловік, донька та зять. Чоловік ОСОБА_8 , який на той час був дома на реабілітації після отриманого поранення, попрямував до ОСОБА_8 , але в цей час ОСОБА_5 розпилив чоловіку ОСОБА_8 в обличчя слізогінний газ, хоча у чоловіка була перебинтована права рука та він не міг та не збирався якось зашкодити ОСОБА_17 . Побачивши це, ОСОБА_8 заступилась за чоловіка, тому держаком від віника вдарила ОСОБА_17 по спині. Слізогінний газ потрапив і в обличчя ОСОБА_9 , яка також була поруч, тому ОСОБА_18 вдарила ОСОБА_17 рукою в обличчя.
Обвинувачені визнали, що не повинні були так поводитися, не мали права так ставитися до працівника поліції, у вчиненому щиро розкаялись, вибачились перед потерпілим. Проти заявлених позовних вимог заперечували, оскільки вважали, що їхніми діями шкода, яка б підлягала оплаті грошима, не завдана.
Потерпілий ОСОБА_12 підтвердив обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, скарги місцевих мешканців, про які вказала обвинувачена ОСОБА_8 , пояснив своєї принциповою позицією до порушників, звернувся до суду з позовом про відшкодування 15301 грн витрат на лікування та 100000 грн моральної шкоди, які просив в рівних частинах стягнути з обвинувачених, вибачення потерпілих прийняв, вказав, що він очікував та такі вибачення відразу після 15.06.2024 року.
З досліджених доказів сторони обвинувачення з'ясовано, що відомості до ЄРДР були внесені 16.06.2024 року за заявою працівника поліції ВП № 4 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 з приводу того, о 15.06.2024 року близько 21 години йому при виконанні службових обов'язків були умисно нанесені тілесні ушкодження.
Нанесення тілесних ушкоджень інспектору СРПП ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 були зафіксовані на відео.
Відповідно до висновку експерта № 45 при судово-медичному огляді 19.06.2024 року у ОСОБА_5 були виявлено синець лівої підлопаткової ділянки, який утворився від дії видовженого тупого предмету за механізмом удару або стиснення за давністю може відповідати 16.06.2024 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Тому, допитавши обвинувачених та потерпілого, дослідивши надані суди документи та оцінивши всі обставини у кримінальному провадженні, суд робить висновок, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, тому дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за вказаною статтею як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків, та дії ОСОБА_9 як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, у зв'язку з виконання цим працівником службових обов'язків.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України відноситься до нетяжких злочинів, обвинувачені до кримінальної відповідальності притягуються вперше, не перебувають на спеціальних обліках, за місцем проживання негативних характеристик не мають,
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченими своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
За наведеного суд робить висновок, що кожній обвинуваченій за вчинене кримінальне правопорушення доцільно призначити покарання - позбавлення волі та вважає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повинні бути звільнені від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку, оскільки вибачились перед потерпілим, усвідомили свою неправоту, щиро розкаялись у вчиненому, отже стали на шлях виправлення.
Вирішуючи питання про заявлений потерпілим позов, суд вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження витрат на лікування ОСОБА_5 подана медична документація та чеки, які не пов'язані з отриманими 15.06.2024 року побоями та легким тілесним ушкодження (оплата діагностичних досліджень 23.09.2024 року, оплата 17.09.2024 року дослідження крові на наявність наркотичних та психотропних речовин, чек про придбання 17.09.2024 року гематогену та фіксатора для зубних протезів, товарний чек про придбання 14.09.2024 року аптечних товарів). Підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки між шкодою та неправомірними діями немає прямого зв'язку, службова діяльність працівника поліції у сфері охорони громадського порядку пов'язана з негативною поведінкою фізичних осіб і не призводить та негативних втрат емоційного характеру.
Долю речових доказів суд вирішує на підстав ст. 100 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 124-128, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити їй покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_19 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити їй покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_20 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про стягнення на його користь з ОСОБА_8 50000 грн моральної шкоди та 7515,50 грн витрат на лікування та з ОСОБА_9 50000 грн моральної шкоди та 7515,50 грн витрат на лікування відмовити.
Речові докази:
-палицю (держак від виника), який вилучений та поміщений в кімнату зберігання речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області - повернути ОСОБА_8 ;
-диск з відеозаписами залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_21