Справа №: 343/2426/24
Провадження №: 2/343/792/24
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2024 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області Андрусів І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Беніцький А.С., через систему «Електронний суд», пред'явила позов до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24.03.2022 Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №42.
Дослідивши матеріали справи, встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.
Водночас, ст. 136 ЦПК України визначено порядок відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати.
Так, позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із тим, що на її утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_3 та через важке матеріальне становище.
Даючи оцінку поданої позивачкою ОСОБА_1 заяви, суддя звертає увагу на те, що у ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, п. 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, п. 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б підтверджували її майновий стан, який не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, заява позивачки ОСОБА_1 про відстрочення їй сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно із підп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, ч. 3 ст. 4 цього Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачці ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3 028 грн х 0,4 х 0,8).
Реквізити для сплати: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Долина/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA508999980313171206000009610; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області(назва суду, де розглядається справа).
Пропоную позивачці ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 968,96 грн та надання суду документа, що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не відповідно до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позову до суду.
Керуючись ст. 176, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишити без руху, надавши позивачці десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачці, що якщо вона у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Долинського районного суду І.М.Андрусів