Справа № 282/974/24
Провадження № 2/282/255/24
11 листопада 2024 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Носача В.М.,
за участі секретаря судового засідання Войтович Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №00-9241317 від 22.08.2023; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн; понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2023 року між ТзОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9241317, відповідно до якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до умов вказаного договору передбачена сума кредитного ліміту становить 5000,00 грн.
Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитної лінії.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
10 квітня 2024 року відповідно до договору №1-10042024 ТзОВ «Качай Гроші» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №00-9241317.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №00-9241317 від 22.08.2023, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 15375,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -10125,00 грн, заборгованість за комісіями - 250,00 грн.
Ухвалою суду від 7 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
26 серпня 2024 року ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Розгляд справи, який відкладався призначено на 14 год 00 хв 11 листопада 2024 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
11 листопада 2024 року Любарським районним судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
22 серпня 2023 року між ТзОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії №00-9241317, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника - 729W6.
Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума кредитного ліміту складає: 5000 грн. Тип кредиту - Кредитна лінія.
Згідно із п. 1.3. договору строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 20 грудня 2023 року або достроково.
Відповідно до п. 1.3.1 договору позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 11 вересня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. договору тип процентної ставки - фіксована.
Згідно із п. 1.4.1. договору знижена процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Відповідно до п. 1.4.2. договору стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.
У п. 2.8. договору зазначено, що дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 5250,00 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі XXXXXX****XXXX, емітовану банком України.
Зі змісту додатку №1 до кредитного договору №00-9241317 від 22.08.2023 (графік платежів) вбачається, що дата видачі кредиту 22 серпня 2023 року, дата платежу 20 грудня 2023 року, сума кредиту 5000,00 грн, проценти за користування кредитом 15 000,00 грн, комісія за надання кредиту 250,00 грн, загальна вартість кредиту 20 250,00 грн.
Інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом міститься також у паспорті споживчого кредиту.
З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір №00-9241317 від 22.08.2023, направлено одноразовий ідентифікаторW0106 на номер НОМЕР_2 22 серпня 2023 року о 12:49:20.
У інформаційній довідці ТОВ «Платежі онлайн» від 22 квітня 2024 року, №647/04 зазначено, що на сайті KACHAY.COM.UA через платіжний сервіс «Platon» проведено успішно транзакції, зокрема, про перерахування 22 вересня 2023 року 5000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором №00-9241317 від 22.08.2023, яка згідно розрахунку позивача станом на 10 квітня 2024 року становить 15375,00 грн та складається із: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 10125,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 250,00 грн заборгованість за комісіями.
10 квітня 2024 року між ТзОВ «Качай гроші» (клієнт) та ТзОВ «Факторинг Парнерс» (фактор) було укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно до якого ТзОВ «Качай Гроші» відступило на користь ТОВ «Факторинг Фінанс» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договором №00-9241317 від 22.08.2023, що укладений між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 .
Акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 1-1004202 підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 10 квітня 2024 року.
Згідно із витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 1-10042024 від 10 квітня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №00-9241156 складає 15375 грн, із яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 10125,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 250,00 грн - заборгованість за комісіями.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу якщо відповідач заперечує проти позову, то саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте, відповідачкою не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовних вимог взагалі.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з відповідачки 15125,00 грн заборгованості за договором №00-9241317 від 22.08.2023
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією, слід відзначити наступне.
Колегія суддів ВП ВС у п. 25 постанови у справі №363/1834/17 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).
Враховуючи викладене, в частині позовних вимог про стягнення комісії в сумі 250 грн з ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог 2978,64 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. суд дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., укладено Договір про надання правової допомоги № 15-02/2024 від 15.02.2024.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №46 від 01.07.2024, витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 08.07.2024, сторони погодили надання наступних правових послуг між товариством та адвокатським об'єднанням: відповідач ОСОБА_1 , договір №00-9241317: надання усної консультації з вивченням документів 2 години х 1500,00 грн. = 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 годин х 3000,00 грн. = 6000,00 грн. Отже, загальний розмір правничих витрат складає 9000,00 грн.
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію №0446740000 від 15 липня 2024 року згідно якої ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало Лігал Ассістанс ОА 100000,00 грн. за призначенням платежу: надання правової допомоги згідно договору №15-02/2024 від 15.02.2024.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №00-9241317 від 22.08.2023 у розмірі 15125 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) гривень 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса: м. Київ вул. Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521, код ЄДРПОУ:42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя В.М. Носач