Ухвала від 12.11.2024 по справі 274/8692/24

Справа № 274/8692/24

Провадженнян № 1-в/0274/1330/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за поданням ДУ "Бердичівська виправна колонія (№ 70)" про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, вироку Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 24.04.2018 з урахуванням вироку Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2018 та ухвали Донецького апеляційного суду від 28.11.2018 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, громадянина України, із професійно технічною освітою, не одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 14.07.2017 Краматорським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло подання про приведення вироку Краматорського міськрайонного суду від 24.04.2018 року з урахуванням вироку Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2018 та ухвали Донецького апеляційного суду від 28.11.2018, постановлених щодо ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Вирішення даного питання начальник установи просив проводити у відсутність представника адміністрації.

Представник виправної колонії та засуджений в судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Від засудженого надійшло клопотання про розгляд подання у його відсутність.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив привести у відповідність до вимог нового Закону вирок суду щодо засудженого, виключивши епізоди, у яких сума збитку є меншою ніж визначено новим законом. В решті вирок суду просив залишити без змін.

Заслухавши думку прокурора, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання.

Судом встановлено, що вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 14.07.2017 та остаточно призначено покарання у вигляді двох років і шести місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 16.07.2018.

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13.08.2018 ОСОБА_4 визнано винним за ст.ст. 152 ч.4,153 ч.3 КК України та призначено йому покарання на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді 13 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 та остаточно призначено покарання у вигляді 13 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28.11.2018 вирок Краматорського міського суду Донецької області від 13.08.2018 щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначення покарання. Вважати обвинуваченого ОСОБА_4 засудженим за ч. 4 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років, за ч. 3 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років. На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 більш суворим за цим вироком вважати обвинуваченого ОСОБА_4 засудженим до остаточного покарання до позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років. В іншій частині вирок залишено без змін.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 1600 грн. у 2017 році) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Тобто, з 09.08.2024 відбулась кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 нмдг до 2 нмдг, що безпосередньо вплинула на суть відповідних кримінально-караних діянь, адже у тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він вказаний законодавцем у ст. 51 КУпАП. Така зміна КУпАП є зміною кримінального законодавства України, що призвело до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Зі змісту вироку Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 вбачається, що частину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 вчинив 25.05.2017 та його діями було завдано потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 583,33 грн., 06.07.2017 та його діями було завдано потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 333,33 грн., тоді як за новим Законом такі дії є адміністративним правопорушенням, оскільки кримінальна відповідальність у 2017 році настає з суми 1600 грн.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові актине мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, засуджений має бути звільнений від призначеного вироком суду покарання за епізодами заволодіння майном ОСОБА_5 25.05.2017 на суму 538,33 грн., 06.07.2017 на суму 333,33 грн., у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке його було засуджено за цими епізодами.

Поряд з цим, зі змісту цього ж вироку вбачається, що іншу частину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 вчинив 26.05.2017, 20.07.2017, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 2958,33 грн., ОСОБА_5 - на суму 1833,33 грн., за що новим Законом передбачена кримінальна відповідальність, а тому декриміналізація частини епізодів не змінює вирок суду в частині призначеного остаточного покарання, оскільки ОСОБА_4 призначено єдине покарання за всіма епізодами, що йому інкримінувалися, а тому покарання призначене вироком суду від 24.04.2018 залишається незмінним.

Крім цього, як було вказано вище ОСОБА_4 наразі відбуває покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13.08.2018 з врахуванням ухвали Донецького апеляційного суду від 28.11.2018, відповідно до яких останній засуджений за ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч.1 ст. 70 КК України до 13 (тринадцяти) років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 більш суворим за цим вироком ОСОБА_4 вважається засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Таким чином, приведення у відповідність до вимог нового Закону вироку Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 ніяким чином не впливає на остаточне покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13.08.2018 з врахуванням ухвали Донецького апеляційного суду від 28.11.2018, оскільки покарання за приведеним у відповідність вироком було повністю поглинуте покаранням за останнім вироком.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 5 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 24.04.2018 привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, звільнивши ОСОБА_4 від призначеного вироком суду покарання за ч. 2 ст. 190 КК України (по епізодах заволодіння майном ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою 25.05.2017, 06.07.2017), у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке його було засуджено.

В решті вирок суду залишається без змін.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
122944041
Наступний документ
122944043
Інформація про рішення:
№ рішення: 122944042
№ справи: 274/8692/24
Дата рішення: 12.11.2024
Дата публікації: 13.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.11.2024)
Дата надходження: 05.11.2024
Розклад засідань:
11.11.2024 15:30 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
12.11.2024 11:30 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАЗЮК ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
БАЗЮК ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
засуджений:
Рештовський Валерій Сергійович