Справа № 212/8657/24
2-о/212/274/24
12 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорного І.Я, за участі секретаря судового засідання Майданик М.Є., за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні,-
03 вересня 2024 року представник заявника адвокат Кадук Вікторія Вікторівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 ( далі- заявник), звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 10 червня 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( далі - заінтересована особа, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) із заявою по призначення їй пенсії в разі втрати годувальника, а саме: померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 02.07.2024, повідомлено, що за документами про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються: відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника. Саме тому заявник ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні.
Заявник зазначає, що 25.06.2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, так як мали однакові погляди на життя, на сімейні цінності за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак з моменту укладення шлюбу та до смерті чоловіка вона проживала разом з ним за однією адресою, тобто з 25 червня 2016 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому проживаючи разом, як вказує ОСОБА_1 , подружжя мали спільний бюджет, що витрачався на оплату квартир, комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, лікування та інші потреби.
За життя ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років виплата якої припинена з 01.12.2023 у зв'язку зі смертю. Всі доходи, отримувані заявником, витрачалися на її лікування, боротьбу з онкохворобою та побічним захворюванням, а доходи померлого годувальника витрачалися подружжям на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю одягу, продуктів харчування, побутової хімії тощо. Тобто заявник через стан свого здоров'я та постійне витрачання коштів на лікування не мала можливості самостійно утримувати себе, хоч і мала самостійний дохід.
Заявник зазначає, що враховуючи, що вона хоч і проживала в квартирі разом зі своїм чоловіком, але зареєстрована за іншою адресою, то призначення пенсії можливе лише за наявності рішення суду про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника , що є підставою для звернення до суду із вказаною заявою.
Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник заявника адвокат Кадук В.В. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити.
Заявниця ОСОБА_1 також подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення письмові.
Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 30 вересня 2024 року подав до суду відзив та пояснення на заяву. Зазначає, що заявниця та її чоловік, за життя, були зареєстровані за різними адресами, отже проживали окремо на думку заінтересованої особи, в даному випадку, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в подальшому породжує виникнення спору щодо права на призначення пенсії по втраті годувальника. Тому просять заяву ОСОБА_1 про встановлення факту що має юридичне значення залишити без розгляду. Просить проводити розгляд справи без участі представника заінтересованої особи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про задоволення заявлених вимог з таких підстав.
Згідно ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
25 червня 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб у Жовтневому районному у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 319, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 16.03.1984 року, а ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 14.05.1999 року, що підтверджується відмітками про місце реєстрації у паспорті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії яких долучені до матеріалів справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис № 1829 від 24.11.2023 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва серії НОМЕР_2 .
Відповідно до Акту від 04.12.2023 року ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_4 з ОСОБА_2 з 25 червня 2016 року і до дня смерті ОСОБА_2 24.11.2023 року. Акт підписаний мешканцями будинку за вище вказаною адресою: ОСОБА_4 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_6 та ОСОБА_6 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_7 , підписи підтверджено майстром ТОВ «УЮТ-2011» ОСОБА_7 .
Окрім іншого, факт спільного проживання підтверджено відповідно до Акту від 29.11.2023 року, ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_8 з періоду 2016 року і по теперішній час громадянка не проживала, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджено сусідами. Акт підписаний мешканцями будинку за вище вказаною адресою: ОСОБА_8 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_9 , ОСОБА_9 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_10 , ОСОБА_10 ,яка мешкає в квартирі АДРЕСА_11 , підписи підтверджено заступником голови правління ОСББ «КР Десантна 11» ОСОБА_11 .
Також заявником долучено до матеріалів справи копії квитанцій про оплату комунальних послуг за 2023,2024 рік за адресою мкрн. АДРЕСА_4 , у яких платником є як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на обліку у відділ з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших громадян управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 04.09.2005 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується довідкою №6/02-15 від 26.02.2019 рік.
На адвокатський запит №05/07-Р від 05.07.2024, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана відповідь: «… ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата якої припинена з 01.12.2023 у зв'язку зі смертю.
У період з 01.01.2023 по 31.10.2023 ОСОБА_2 було нараховано та виплачено наступний розмір пенсії: січень 2023 -9176,08 грн., лютий 2023 -9176,08 грн., березень 2023 -10338,62 грн., квітень 2023 -10338,62 грн., травень 2023 -10338,62 грн., червень 2023 -10338,62 грн., липень 2023 -10338,62 грн., серпень 2023 -10338,62 грн. вересень 2023 -10338,62 грн., жовтень 2023 -10338,62 грн., всього 102061,12 грн.
Також ОСОБА_1 08.12.2023 року проведена виплата допомоги на поховання платіжним дорученням № 35781 в сумі 31015,86 грн. та 13.12.2023 року проведена виплата одноразової грошової допомоги в разі смерті пенсіонера платіжним дорученням № 36374 в сумі 31015,86 грн.
На підставі Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00042452098, ОСОБА_1 отримала виплату допомоги на поховання свого чоловіка, що підтверджується відповіддю Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010202-8/146217 від 15.07.2024 року.
Заявник перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за по інвалідності відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 2980,00 грн., що підтверджується рішенням ПФУ №046050018039 від 25.02.2023 та довідкою про доходи №8496232374447423 від 14.08.2024 року.
З 15.12.2014 року по 29.07.2024 рік ОСОБА_1 працювала в КНП «Криворізька МЛ №5» КМР, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_3 . За 2023 рік ОСОБА_1 отримала заробітну плату у розмірі 107 353,89 грн., що підтверджено довідкою про доходи №22 від 01.08.2024 року.
Довідкою МСЕК серія 12ААГ №184472 підтверджується, що заявнику встановлено третю групу інвалідності з 15 червня 2023 року у зв'язку із загальним захворюванням.
Індивідуальною програмою реабілітації інвалідів №934 від 29.07.2024 року підтверджується, що заявник має обмеження до самообслуговування ІІ ступеню (здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб), обмеження до пересування ІІ ступеню (здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб), обмеження до трудової діяльності ІІ ступеню (нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб).
За станом здоров'я ОСОБА_1 було звільнено з роботи 29 липня 2024 року, що підтверджується записом трудової книжки НОМЕР_3 та копією наказу про звільнення №187/1-к.
До суду свідками подано пояснення, а саме пояснення ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_12 та ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 які є сусідками заявниці ОСОБА_1 . Відповідно до їх пояснень, заявниця та ОСОБА_2 проживали спільно разом приблизно з 2014 року, сусідки часто бачили їх разом, ОСОБА_2 зустрічав дружину з роботи та проводив на роботу ОСОБА_1 , як вони разом ходили до магазину, на пошту, разом сплачували комунальні послуги. ОСОБА_1 часто розповідала сусідкам, що має онко-захворювання, великі витрати йдуть на лікуванні і вони живуть за рахунок пенсії чоловіка.
Після смерті чоловіка заявниця звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію, у зв'язку із втратою годувальника. Однак, Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010311-8/137801 від 02.07.2024, їй повідомлено: «…відповідно до п.13 постанови від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за документами про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються: відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника. Враховуючи викладене, питання призначення пенсії буде розглянуто після надання вищезазначених документів.»
Заявник вказує, що у зв'язку зі смертю її чоловіка вона має право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, однак для отримання пенсії їй потрібно підтвердити факт постійного проживання разом з чоловіком за однією адресою на момент його смерті.
Згідно п.п.1, 6, ч.1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 зазначив, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23)Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
За вимогами цієї статті пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону;
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, які документи надаються до заяви про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника такі документи.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надається, зокрема, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Тобто у будь-якому випадку переживший з подружжя, який виявив бажання отримувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника зобов'язаний подати документи на підтвердження перебування його на утриманні померлого годувальника.
У пункті 2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Чинне законодавство не містить обов'язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.
У справі, що переглядається, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання та її перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього, оскільки ГУ ПФУ відмовило їй у призначенні пенсії в разі втрати годувальника з підстав відсутності повного пакету документів, що підтверджують факт спільного проживання чи перебування на утриманні.
Таким чином, суд враховує, що необхідність встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка до смерті останнього необхідно заявниці для призначенні пенсії в разі втрати годувальника, і саме у зв'язку з тим, що заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту і подала докази на підтвердження того.
В зв'язку з чим, суд відхиляє посилання заінтересованої особи на те, що існує спір про право, а саме право на перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме про перехід на пенсію по втраті годувальника. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.09.2024 року у справі №336/1098/24.
Факт того, що ОСОБА_2 постійно проживав разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 на момент його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджується зібраними та дослідженими в справі доказами, показаннями свідків.
Також, згідно з наданими заявником документами, розмір її пенсії є значно меншим, ніж розмір пенсії, яку отримував її померлий чоловік та наявні у заявниці хвороби також унеможливлювали її самостійне забезпечення себе.
При цьому, в даному випадку, отримання дружиною померлого пенсії не є підставою для відмови у встановленні факту перебування її на утриманні чоловіка. Хоча заявник і отримувала пенсію, але її розмір був менший від розміру пенсії ОСОБА_2 , а тому вочевидь допомога чоловіка була постійним і основним джерелом її засобів до існування.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
З огляду на зазначене, оскільки допомога, яка надавалась ОСОБА_1 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення заяви.
Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявниці для подальшого належного оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, не пов'язаність встановлення цього юридичного факту із подальшим вирішенням спору про право, враховуючи відсутність у заявника можливості встановити даний юридичний факт або усунути недоліки, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст.263,265,293 - 294,315,319,352,354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2024 року.
Суддя: І. Я. Чорний