Справа № 212/9058/24
1-в/212/334/24
06 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області подання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо вирішення питання про приведення вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідності до вимог закону, -
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вказане подання щодо приведення вироку суду від 28 грудня 2024 року, яким засуджено ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України у відповідність до вимог закону.
Подання обґрунтовано тим, що з 01.01.2024 на обліку в їх органі пробації перебуває засуджений ОСОБА_5 , звільнений від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до вироку суду, наприкінці липня 2023 року гр. ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного часу. Вартість викраденого у потерпілого гр. ОСОБА_6 засудженим гр. ОСОБА_5 майна, згідно вироку суду становить 2632,33 грн. Крім цього, 12.08.2023 року гр. ОСОБА_5 повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно. Своїми діями завдавши потерпілій гр. ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 3540 грн. Крім цього, 21.08.2023 року гр. ОСОБА_5 повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно. Своїми діями завдавши потерпілій гр. ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 4374,30 грн. Остаточне покарання гр. ОСОБА_5 призначено із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. При цьому 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон), яким змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, як ознаки складів злочинів, передбачених ст. 185, 190, 491 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна, шахрайстві чи розтраті чужого майна, та який має зворотну дію у часі. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, тому просив суд вирішити питання про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону.
Представник Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області подав заяву, в якій просив розглядати подання у його відсутність, яке підтримував повністю.
Прокурор в судовому засіданні подання не підтримала, просила відмовити в його задоволенні.
Засуджений до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що вироком Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року, який набрав законної сили 04.11.2023 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання з застосування ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З 01.01.2024 року засуджений ОСОБА_5 перебуває на обліку ПОКРОВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон № 3886-ІХ).
Відповідно до Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вказаним Законом фактично частково декриміналізовано (в залежності від обсягу вартості майна, яким заволоділа особа) відповідальність за ст. ст. 185, 190, 191 КК України.
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Частиною 3 даної статті КК України визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Водночас, суд звертає увагу на те, що положеннями КК України та КПК України не передбачено можливості вирішення питання про приведення вироку суду у відповідність до закону, а норми, на які посилається представник органу пробації, передбачають лише можливість вирішення питання про звільнення засудженого від покарання та його відбування.
Згідно вищезазначеного вироку, ОСОБА_5 вчинив крадіжку майна, яка кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України: в липні 2023 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану на суму 2632,33 грн.; та два епізоди шахрайства, який кваліфікований за ч. 2 ст. 190 КК України: 12.08.2023 року - заволодіння чужим майном шляхом обману шахрайство, вчинене повторно на суму 3540 грн., 21.08.2023 року - заволодіння чужим майном шляхом обману шахрайство, вчинене повторно на суму 4374,30 грн.
Згідно частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Епізод кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, та два епізоди за ч. 2 ст. 190 КК України, засуджений вчинив у 2023 році. Станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50% від його розміру становили 1342 грн., таким чином, з огляду на зміст положень ПК та Закону 3886-IX, на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становила 2684 грн (1342*2=2684).
Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження сума завданої шкоди за кримінальне правопорушення вчинене в липні 2023 року менша за встановлений прожитковий мінімум на 2023 рік.
Інші епізоди злочинної діяльності, що були вчинені у 2023 році, а саме епізоди за ч. 2 ст. 190 КК України, залишаються кримінально караними.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що покарання призначається судом за статтею (частиною) статті КК України, а не за окремі епізоди, підстави для звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року, у зв'язку з набуттям чинності Закону № 3886-ІХ відсутні.
При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції на стадії його виконання.
З огляду на викладене, подання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд -
У задоволенні подання начальника Покровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо вирішення питання про приведення вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року відносно засудженого ОСОБА_5 у відповідності до вимог закону - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1