Справа № 212/7190/24
2/212/3240/24
12 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
В липні 2024 року через Електронний суд позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.09.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №5281220, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, за умов сплати процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. 11.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №87-МЛ від 27.12.2022 року, на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року, що укладений з відповідачем. Так, сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 20950,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 950,00 грн - прострочена заборгованість за комісією. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не погашає заборгованість, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості у загальному розмірі 20950,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
14 жовтня 2024 року на підставі ухвали суду розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників справи та відсутністю у суду підтвердження про отримання відповідачем повідомлення про розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.09.2022 року ОСОБА_1 на офіційному сайті ТОВ «Мілоан» у мережі Інтернет заповнив та подав анкету-заяву на отримання кредиту №5281220, сформовану у його власному онлайн-кабінеті на сайті товариства. (а.с. 18)
Цього ж дня, між ТОВ «Мілоан» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Договір про споживчий кредит №5281220 (далі - Договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальникові грошові кошти у сумі 5000,00 грн строком на 105 днів, який включає пільговий (15 днів) та поточний (90 днів) періоди, з 11.09.2022 року до 26.09.2022 року (п.п.1.1-1.3.2 Договору).
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 26.09.2022 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 25.12.2022 року (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п.1.5 Договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2450,00 грн, а за весь строк кредитування - 15950,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7450,00 грн, за весь строк кредитування - 20950,00 грн. Комісія за надання кредиту складає 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 13500,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3). Тип процентної ставки - фіксована (п.1.6).
Як визначено у п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальникові безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Указаний договір підписано його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 Договору.
Згідно з п.6.3 Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
При укладенні договору було проведено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 кредитором ТОВ «Мілоан», та акцепт договору позичальником прийнято шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора буквено-цифрового вираження, відправленого на вказаний позичальником номер мобільного телефону НОМЕР_2 , одноразовий ідентифікатор - V51641. (а.с. 9-16, 17)
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів 11.09.2022 року на банківську картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення №82404789. (а.с. 19)
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Кредитним договором №5281220 в розмірі 20950,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 15000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 950,00 грн - прострочена заборгованість за комісією. (а.с. 20, 21)
11.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №87-МЛ від 27.12.2022 року, на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року, укладеного з ОСОБА_1 (а.с. 22-29)
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин - це вольова і правомірна дія, яка безпосередньо спрямована на досягнення правового результату, - на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Для чинності правочину сторонам необхідно дотримуватися загальних і спеціальних вимог.
Серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначених у статті 203 цього Кодексу в частинах третій та п'ятій визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір №5281220 від 11.09.2022 дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, що відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.
Пунктом 3.2.6 договору визначено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. (а.с. 11 зворот)
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Судовим розглядом встановлено, що 27.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №87-МЛ (а.с. 22-29), згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року, укладеним з ОСОБА_1 у загальному розмірі вимог 20950,00 грн, про що свідчить акт прийому-передачі реєстру боржників та Витяг з Реєстру боржників. (а.с. 27, 29)
Відповідно до приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також судом встановлено, що на адресу відповідача ОСОБА_1 , зазначену в кредитному договорі, позивач надсилав повідомлення про відступлення права вимоги з претензією про погашення боргу за кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року (а.с.30), яка залишилась поза увагою позичальника.
Враховуючи, що ТОВ «Мілоан» як первісний кредитор свої зобов'язання за договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, комісії, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 у загальному розмірі 20950,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 950,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, що підтверджується відповідними розрахунками, наданими позивачем. (а.с. 20, 21)
Жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості матеріали справи не містять.
Також відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надав власний розрахунок.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року у загальному розмірі 20950,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 204, 207, 512, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 639, 1048, 1054, 1055, України, Закон України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №5281220 від 11.09.2022 року у загальному розмірі 20950,00 грн (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 12 листопада 2024 року.
Суддя: О. Н. Борис