справа № 824/92/24
провадження № 22-вк/824/74/2024
головуючий суддя: Мостова Г.І.
30 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суду: судді Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання: Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP» (Латвійська Республіка) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Ризького третейського суду від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 та видачу виконавчого листа, -
03 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Ризького третейського суду від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 та видачу виконавчого листа.
Заява обґрунтована тим, що між ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») та АТ «Мотор Січ» укладений ліцензійний договір від 31 серпня 2021 року № 13914/21-Д(СК).
Пунктом 9.2 указаного ліцензійного договору передбачено, що всі спори між сторонами, з яких в результаті переговорів не було досягнуто згоди, вирішуються в Ризькому арбітражному суді (№ 40003756873) відповідно до регламенту цього арбітражного суду, у складі одного арбітра, на основі законодавства Латвії.
01 грудня 2023 року ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») подало до Ризького третейського суду позовну заяву про стягнення боргу.
Рішенням Ризького третейського суду від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 за позовом ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») до АТ «МОТОР СІЧ» стягнуто борг.
У вказаному рішенні зазначено про належне повідомлення відповідача АТ «МОТОР СІЧ» про розгляд справи.
Рішення Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року № 103/12-2023 набрало законної сили, є остаточним і підлягає добровільному виконанню до 04 лютого 2024 року.
Указане рішення не оскаржене і в добровільному порядку боржником АТ «МОТОР СІЧ» не виконане.
Розглянувши подану заяву, апеляційним судом враховано таке.
Частиною 1 статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до положень частини 1 статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Згідно з частиною 3 статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до частини 4 статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються:
1) оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення;
2) оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірена копія такої угоди;
3) документ, що підтверджує сплату судового збору;
4) копії заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до кількості учасників судового розгляду;
5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви;
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 та 5 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вони викладені іншою мовою.
Апеляційним судом встановлено, що заявником до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Ризького третейського суду, - долучено документи відповідно до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», тобто ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) виконані вимоги процесуального законодавства при зверненні з цією заявою.
Відповідно до частини 4 статті 477 ЦПК України, апеляційний суд письмово повідомив боржника про надходження заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Ризького третейського суду та надав місячний строк для подання можливих заперечень щодо цієї заяви.
02 серпня 2024 року від представника АТ «МОТОР СІЧ» - адвоката Фофанова Я.Л. надійшла заява про продовження процесуального строку для подання заперечень до 04 вересня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, апеляційний суд як суд першої інстанції, встановивши, що заява відповідає вимогам статті 476 ЦПК України, подана у порядку та у строки визначені статтею 475 ЦПК України, вимоги частини 4 статті 477 ЦПК України виконано, призначив справу до розгляду в судовому засіданні.
Розгляд указаної справи двічі відкладався апеляційним судом за клопотанням представника АТ «МОТОР СІЧ» - адвоката Фофанова Я.Л.
Заперечень від АТ «МОТОР СІЧ» на заяву ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року № 103/12-2023 до суду не надходило.
Розглянувши заяву представника позивача про надання дозволу на виконання рішення Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року № 103/12-2023, та заслухавши пояснення представника ТОВ «SPORT MEDIA GROUP» - адвоката Жиленкової В.В., яка у судовому засіданні підтримала вимоги заяви, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Апеляційним судомустановлено, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») та АТ «Мотор Січ» укладений ліцензійний договір № 13914/21-Д(СК).
Пунктом 2.1 договору визначено, що ліцензіар ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») передає, а ліцензіат (АТ «Мотор Січ») приймає право не ексклюзивні права на використання спортивних змагань - гандбольного матчу, що відбувався у складі «Ліги чемпіонів з гандболу ЄФГ серед чоловічих команд у 2021/2022 роках».
У цій справі, апеляційний суд як суд першої інстанції, повинен перевірити, чи міг спір між ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») та АТ «Мотор Січ» бути переданим на вирішення до Ризького арбітражного суду.
Перевіривши зміст пункту 9.2 ліцензійного договору від 31 серпня 2021 року № 13914/21-Д(СК), апеляційний суд встановив, що сторони договору домовилися, що «У випадку, коли спір не вдалося вирішити шляхом переговорів, він розглядається і вирішується в порядку, передбаченому чинним законодавством Республіки Латвії. Усі спори між Сторонами, по яким не було досягнуто згоди в результаті проведення переговорів, підлягають вирішенню в Ризькому третейському суді (№?40003756873), у відповідності з регламентом цього третейського суду, суду, у складі одного третейського судді, на підставі Латвійського законодавства».
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відповідність спору, що виник між сторонами, категорії спорів, які можуть бути предметом арбітражного розгляду на підставі права, яке застосовується при вирішенні спору, внаслідок чого спір з приводу виконання договору, укладеного між ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) та АТ «Мотор Січ» бути переданим на вирішення до Ризького арбітражного суду, міг бути переданий на розгляд Ризького арбітражного суду.
Рішенням Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 за позовом ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (резидент Латвійської Республіки) до АТ «МОТОР СІЧ» (резидент України) про стягнення боргу позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ «МОТОР СІЧ», реєстр. № 14307794, юридична адреса: проспект Моторобудівників 15, Запоріжжя, Запорізька обл., 69068, Україна, на користь ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP»), реєстр. № 50103200341, юридична адреса: просп. Ікшкілес 11-77 Рига, LV-1057, основний борг - 69 000 євро, законні проценти за прострочення - 12 083,95 євро, витрати, пов'язані з вирішенням спору - 2 294,44 євро та витрати, пов'язані з веденням справи, за юридичну допомогу - 3 654,13 євро, разом - 87 031,52 євро.
Визнано право ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP»), реєстр. № 50103200341, до виконання рішення суду (торгів) одержати з АТ «МОТОР СІЧ», реєстр. № 14307794, законні проценти у розмірі 8 % річних з присудженої, але не стягнутої суми.
Позов у частині неустойки - 6 900 євро, законних відсотків за прострочення - 15,12 євро і витрат, пов'язаних з вирішенням спору - 195,73 євро відхилити.
У статті 478 ЦПК України, статті 5 Конвенції та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачений вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Згідно зі статтею 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Відповідно до статті 5 Конвенції у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення.
Статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» також визначено, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що за змістом цих правових норм тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні рішення Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 покладається на АТ «МОТОР СІЧ» (Україна).
Боржником не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) відповідно до вимог вищезазначених норм.
На підставі викладеного, враховуючи, що ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») (Латвійська Республіка) звернулося із заявою про визнання рішення Ризького третейського суду у справі від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023:
у межах встановленого законом строку,
заявником до заяви долучено документи відповідно до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України,
договір, який містить арбітражне застереження недійсними не визнавався,
визнання арбітражного рішення не порушує публічний порядок України
та винесено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою,
підстав для відмови у визнанні запитуваного рішення апеляційним судом, - не встановлено, а позивачами належними та допустимими доказами, - не доведено.
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, з АТ «МОТОР СІЧ» на користь ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP») підлягає до стягнення судовий збір за подання заяви про визнання рішення третейського суду у розмірі 1 514 грн.
Керуючись статтями 259, 268, 477, 479 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP», резидент Латвійської Республіки) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу - Ризького третейського суду та видачу виконавчого листа у справі № 103/12-2023 року - задовольнити.
Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Ризького третейського суду від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023, яким
Стягнуто з АТ «МОТОР СІЧ» (реєстр. № 14307794, юридична адреса: проспект Моторобудівників, 15, Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна) на користь ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP», резидент Латвійської Республіки) (реєстр. № 50103200341, юридична адреса; просп. Ікшкілес 11-77, Рига, LV-1057) основний борг - 69 000 євро, законні проценти за прострочення - 12 083,95 євро, витрати, пов'язані з вирішенням спору - 2 294,44 євро та витрати, пов'язані з веденням справи, за юридичну допомогу - 3 654,13 євро, разом - 87 031,52 євро.
Визнано право ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP», резидент Латвійської Республіки) (реєстр. № 50103200341) до виконання рішення суду (торгів) одержати з АТ «МОТОР СІЧ», реєстр. № 14307794, законні проценти у розмірі 8 % річних з присудженої, але не стягнутої суми.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Ризького третейського суду від 23 січня 2024 року у справі № 103/12-2023 про
стягнення з АТ «МОТОР СІЧ» (реєстр. № 14307794, юридична адреса: проспект Моторобудівників, 15, Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна) на користь ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP», резидент Латвійської Республіки) (реєстр. № 50103200341, юридична адреса; просп. Ікшкілес 11-77, Рига, LV-1057) основного боргу - 69 000 євро, законних процентів за прострочення - 12 083,95 євро, витрат, пов'язаних з вирішенням спору - 2 294,44 євро та витрат, пов'язаних з веденням справи, за юридичну допомогу - 3 654,13 євро, разом - 87 031,52 євро;
визнання права ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP», резидент Латвійської Республіки) (реєстр. № 50103200341) до виконання рішення суду (торгів) одержати з АТ «МОТОР СІЧ», реєстр. № 14307794, законні проценти у розмірі 8 % річних з присудженої, але не стягнутої суми.
Стягнути з АТ «МОТОР СІЧ» (реєстр. № 14307794, юридична адреса: проспект Моторобудівників, 15, Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна) на користь ТОВ «СПОРТ МЕДІА ГРУП» (SIA «SPORT MEDIA GROUP»), резидент Латвійської Республіки) (реєстр. № 50103200341, юридична адреса; просп. Ікшкілес 11-77, Рига, LV-1057) судовий збір за подання заяви про визнання рішення третейського суду у розмірі 1 514 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Дата складання повного тексту судового рішення 11 листопада 2024 року.
Суддя Г.І. Мостова