Справа № 372/803/24 Головуючий в суді І інстанції - Сташків Т.Г.
Провадження № 33/824/3245/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
09 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Ф.П., прокурора - Малишенка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року,
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу від 31.05.2023 року № 29 «Про преміювання за травень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу від 31.07.2023 року № 35 «Про преміювання за липень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 31.07.2023 року № 35 «Про преміювання за липень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 29.09.2023 року № 53 «Про преміювання за вересень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 31.10.2023 року № 58 «Про преміювання за жовтень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказу від 27.12.2023 року № 63 «Про преміювання за грудень 2023 року», яким серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності без належних та достатніх доказів його вини. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що в цьому випадку прямого підпорядкування між ним та його батьком ОСОБА_2 немає та рішення про преміювання було прийнято не з його ініціативи, а за результатами розгляду доповідних записок безпосереднього керівника батька, який провів оцінку діяльності та вважав за доцільне прийняти рішення про виплату заохочувальних виплат ОСОБА_2 , а тому підписуючи наказ про преміювання ОСОБА_1 виконував надані йому законом та локальними актам повноваження, а отже діяв неупереджено та в його діях відсутній реальний конфлікт інтересів, внаслідок чого у нього не виник обов'язок повідомляти про нього. Також вказав, що це не було його одноособовим рішенням, преміювання стосувалось і інших працівників, а отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премій, надбавок є гарантованим Конституцією та іншими законами правом та стосується трудових відносин, а не є сферою приватного інтересу працівника, відтак жодних переваг у преміюванні його батько порівняно з іншими працівниками не отримав, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не вийшов за рамки наданих йому повноважень та не порушив закон, що виключає факт реального конфлікту інтересів, а отже і склад адміністративного правопорушення. Крім того зазначив, що органом поліції не було доведено корисливого умислу на неправомірне збагачення свого близького родича, що є обов'язковим для встановлення факту приватного інтересу як складової частини реального конфлікту інтересів. Вважає, що поза розумним сумнівом його вина не доведена, оскільки не доведено наявність у нього чітко сформульованого та визначеного реального інтересу, а не потенційного. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини, а обставини, викладені в ньому, мають бути перевірені судом за допомогою інших доказів, чого судом зроблено не було. За таких обставин просить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
захисника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Ф.П., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
прокурора, який доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без змін;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 01 березня 2023 року №97 «Про призначення директора Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа» та укладання контракту з ОСОБА_1 » призначений на посаду директора Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа» з 13 березня 2023 року
Відповідно до п/п «а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права, які входять до складу державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі є особами, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Наведене дає підстави стверджувати те, що ОСОБА_1 , являючись директором Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа» є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.
Суддею обґрунтовано визнано доведеним те, що ОСОБА_1 , не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив визначений законом орган - виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Зазначені правопорушення проявились у наступному.
ОСОБА_1 будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не повідомив визначений законом орган - виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказів від 31.05.2023 року № 29 «Про преміювання за травень 2023 року», від 31.07.2023 року № 35 «Про преміювання за липень 2023 року», від 27.12.2023 року № 63 «Про преміювання за грудень 2023 року», якими серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи директором КП «Обухіврайтепломережа» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши накази від 31.07.2023 року № 35 «Про преміювання за липень 2023 року», від 29.09.2023 року № 53 «Про преміювання за вересень 2023 року», від 31.10.2023 року № 58 «Про преміювання за жовтень 2023 року», якими серед інших працівників підприємства преміював свого батька - ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень стверджується зібраними у справі доказами, які узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.п.1,2,3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції».
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, наявність підстав для притягнення його до відповідальності за цими статтями та у відповідності до вимог закону, із дотриманням вимог ст. 33, ч.2 ст. 36 КУпАП наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення та необхідність його зміни чи скасування. Посилання на недоведеність наявності реального конфлікту інтересів у діях ОСОБА_1 , оскільки на момент перебування його на посаді директора КП «Обухіврайтепломережа», не було прямого підпорядкування між ним і батьком не ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Цією ж нормою закону визначено те, що приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Наявність близьких родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у поєднанні із тим, що ОСОБА_2 працює на підприємстві, директором якого є його син ОСОБА_1 , дають безумовні підстави для ствердження про наявність приватного інтересу у діях ОСОБА_1 , пов'язаних із преміюванням власного батька. Та обставина, що при підписанні наказів про преміювання ОСОБА_1 діяв за дорученням безпосереднього керівника та що преміювання стосувалось також інших працівників, не виключає наявність приватного інтересу у діях ОСОБА_1 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не вийшов за рамки наданих йому повноважень, та що його батько жодних переваг порівняно з іншими працівниками не отримав, не виключало його обов'язку інформувати виконавчий комітет Обухівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечностей між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, який виник перед підписанням наказів про преміювання.
Крім того, корупційне правопорушення, зокрема передбачене ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, є формальним за своїм складом, а тому доводи апеляційної скарги про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні будь-які майнові чи немайнові інтереси, апеляційним судом до уваги не можуть братися.
Суд звертає увагу на те, що викладені в апеляційній скарзі доводи на спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому корупційних дій, є аналогічними запереченням, які сторона захисту подавала у суді першої інстанції, а тому, на думку апеляційного суду, додаткового спростування не потребують.
Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька