11 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 640/23843/18
Провадження № 51 - 5032 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника зацікавленої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , який обвинувачувався у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених ст. 115 ч 2 п. 1, ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України. Застосовано відносно неосудного ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, внаслідок вчинення ним у стані неосудності суспільно небезпечних діянь, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 1, ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України.
До вступу ухвали в законну силу ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України".
Відповідно до ст. 96-2 ч.1 п.3 КК України застосовано спеціальну конфіскацію до речей, які були предметом кримінального правопорушення.
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Ухвалено стягнути на її користь матеріальну шкоду в розмірі 30 000 грн та моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн за рахунок майна неосудної особи ОСОБА_6 , а саме вилучених під час його затримання грошових коштів.
Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено. Ухвалено стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн та моральну шкоду в розмірі 2 000 000 грн за рахунок майна неосудної особи - ОСОБА_6 , а саме вилучених під час затримання його грошових коштів.
Судові витрати віднесено за рахунок держави. Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, ухвалу місцевого суду змінено в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_7 . Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 задоволено частково. На підставі ст. 408 ч. 1 п. 3 КПК України збільшено суму, яка підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_7 . Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн. Апеляційні скарги: представника зацікавленої особи ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ; законного представника особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 - ОСОБА_9 ; захисника особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 ; особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 залишено без задоволення. В решті ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вищевказаних судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427
КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень в частині вирішення питання щодо права власності на майно - грошові кошти, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Також представник зацікавленої особи не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, вимоги касаційної скарги повинні узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції щодо прийняття рішення у відповідності до змісту ст. 436 КПК з врахуванням наведених у ній обґрунтувань.
Також в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги
не додано копії додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає
3 примірника копії касаційної скарги разом з копіями судових рішень,
що оскаржуються).
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу представника зацікавленої особи - ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3