Ухвала
08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 760/17314/17
провадження № 61-12604ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року у складі судді: Оксюти Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду 11 липня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименка Дмитра Борисовича, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку та визнання недійсним договору іпотеки,
ОСОБА_1 13 вересня 2024 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у справі № 760/17314/17.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року ці недоліки було усунуто та подано уточнену касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду 11 липня 2019 року.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина третя статті 394 ЦПК України).
У клопотанні, яке подано на виконання ухвали Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 394 ЦПК України. Також у клопотанні зазначено, що справа розглядалась касаційним судом більше ніж два роки та суд не мав права розглядати касаційну скаргу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, виключні випадки передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження у касаційній скарзі не зазначені та не обґрунтовані.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Постанова Київського апеляційного суду 11 липня 2019 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 липня 2019 року.
Аналіз клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та судових рішень у справі № 760/17314/17, які оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи, зокрема її представник приймав участь у суді першої інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77070614) , також ОСОБА_1 з'являлась в судове засідання у суді апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83104721), подавала відзив до Верховного Суду на касаційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107441773).
Таким чином, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи, де є третьою особою. Також, ОСОБА_1 була обізнана про судові рішення у справі, зокрема, як свідчить постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року, у липні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, в якому вказувала на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, проте до касаційної скарги ОСОБА_1 не приєдналася і судові рішення у цій справі не оскаржувала.
Окрім цього, особа, яка подала касаційну скаргу, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наводить та не обґрунтовує, що пропуск строку на касаційне оскарження зумовлено внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Касаційний суд зауважує, що положення частини третьої статті 394 ЦПК України мають імперативний характер і поширюються на будь-яких осіб, які подають касаційну скаргу. в тому числі й на підставі статті 405 ЦПК України. Тому касаційний суд відхиляє відповідні аргументи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду 11 липня 2019 року, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду 11 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименка Дмитра Борисовича, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку та визнання недійсним договору іпотеки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков