06 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 725/7510/22
провадження № 61-631св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа (стягувач) - Акціонерне товариство КБ«Приватбанк»,
суб'єкти, дії яких оскаржуються:старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Марко Валерій Мірчович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович, Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року у складі судді Стоцької Л. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення, дії державного та приватного виконавців, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року з ідентифікатором доступу разом із супровідним листом приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В., а також постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 05 лютого 2021 року в Першому відділі державної виконавчої служби м. Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року є незаконною, оскільки не була надіслана рекомендованим повідомленням боржнику; відкрита на підставі виконавчого листа № 2-74/2011 від 29 квітня 2011 року зі строком пред'явлення до виконання - 06 квітня 2012 року та за відсутності судового рішення про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання; в постанові не зазначено, на підставі якої заяви відкрито виконавче провадження, чи подана вона належним стягувачем, чи відповідає заява вимогам закону; зміст постанови не відповідає резолютивній частині рішення та виконавчому листу (виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого листа про заборгованість, а не про стягнення заборгованості).
У постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 05 лютого 2021 року не було вказано, що цей виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і не зазначені строки виконання.
Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 листопада 2022 року № НОМЕР_3 вказує, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 2-74/2011 від 29 квітня 2011 року, в якому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання значиться 06 квітня 2012 року. Постанова про повернення виконавчого документа не може розцінюватися приватним виконавцем як поновлення строку, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена незаконно. Крім того, приватний виконавець на час введення воєнного стану не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, тому здійснення діяльності суперечило Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (стаття 27).
Заявник просив:
визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ) Марко В. М. з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року неправомірними;
визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року неправомірними;
визнати постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Марко В. М. ВП № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-74/2011, виданого Першотравневим районним судом 29 квітня 2011 року, незаконною та скасувати;
визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. ВП № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-74/2011, виданого Першотравневим районним судом 29 квітня 2011 року, незаконною та скасувати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Марко В. М., приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В., Перший відділ ДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), АТ КБ «Приватбанк» на рішення, дії державного та приватного виконавців, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду мотивована тим, що:
ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2015 року, яка набрала законної сили, поновлено ПАТ КБ «Приватбанк» строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Таким чином, стягувачем не було пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за яким державним виконавцем 18 січня 2016 року відкрито виконавче провадження;
доказів на підтвердження поважності пропущеного десятиденного строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року, заявником не надано;
підстави для визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року відсутні, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа не пропущений, законодавством не передбачено обов'язку приватного виконавця вказувати в постанові про відкриття виконавчого провадження заяву, дату подання та відповідність її вимогам законодавства. Твердження заявника про те, що забороняється діяльність приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, спростовується положеннями статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якої приватний виконавець зобов'язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов'язаний укласти договір страхування на належну страхову суму;
з приводу заборони в період дії в Україні воєнного часу здійснення діяльності приватним виконавцем без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, суд зазначив, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд вказав, що стягувачем не пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-74/2011 до виконання, оскільки вищевказаний виконавчий лист було вперше пред'явлено до виконання в липні 2011 року. Заявник не надав доказів щодо поважності причин пропуску ним десятиденного строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року. Наявні в матеріалах справи конверт та супровідний лист від 18 листопада 2022 року № 8187 мають відношення тільки до постанови про відкриття провадження від 18 листопада 2022 року. Строк пред'явлення виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження 18 листопада 2022 року, не пропущений. Вказана постанова відповідає вимогам закону, оскільки містить необхідні дані, передбачені статтею 4 Закону «Про виконавче провадження». Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дав відповідну оцінку доводам скаржника щодо заборони в період дії в Україні воєнного часу здійснення діяльності приватним виконавцем без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди залишили поза увагою, що спірні постанови заявнику не надсилались, були видані йому 25 листопада 2022 року, ця обставина не була досліджена судами. З огляду на викладене скарга ОСОБА_1 не була розглянута по суті, що є порушенням чинного законодавства;
суди не врахували, що адреса ОСОБА_1 на 2016 рік була АДРЕСА_1 , яка не відноситься до Шевченківського ДВС у м. Чернівці, тому виконавчий лист мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання на підставі статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки був пред'явлений до виконання не за місцем реєстрації боржника;
судом першої інстанції не враховано, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що на момент звернення до приватного виконавця відбулось процесуальне правонаступництво АТ КБ «ПриватБанк» після реорганізації Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», залишено поза увагою, що АТ КБ «ПриватБанк» не звертався до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі Першотравневого районного суду міста Чернівці № 2-74/2011;
до приватного виконавця з метою відкриття провадження у справі звернувся неналежний стягувач, тому у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2023 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2024 року матеріали справи № 725/7510/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 26 лютого 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскількикасаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 27 січня 2011 року у справі № 2-74/2011 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору від 03 жовтня 2008 року стягнуто з відповідачів заборгованість в розмірі 97 833,74 євро, що офіційного курсу НБУ становить 1 048 065, 46 грн та судові витрати. Рішення набрало законної сили.
На підставі вказаного рішення суду 29 квітня 2011 року Першотравневим районним судом м. Чернівців видано виконавчий лист у справі № 2-74/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 97 833,74 євро, а також судові витрати. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 06 квітня 2012 року.
17 липня 2011 року стягувачем була надіслана заява до Кіцманського ДВС на виконання вказаного виконавчого листа та 20 липня 2011 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 27697687.
Аналіз заяви стягувача про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу свідчить, що 09 жовтня 2014 року представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 2-74/2011, під час ознайомлення з якою було виявлено вказаний виконавчий лист, який був повернутий до Першотравневого районного суду м. Чернівців.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 09 квітня 2015 року у справі № 725/2-6818/14 ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 10 лютого 2015 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання залишено без змін.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 червня 2015 року у справі № 725/5887/14 виправлено помилку у виконавчому листі. Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 06 серпня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні ухвали Першотравневого райсуду м. Чернівців від 02 червня 2015 року.
Позиція Верховного Суду
Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У статті 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
аналіз матеріалів справи свідчить, що постановою старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Марко В. М. ВП № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року відкрито виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-74/2011, виданого Першотравневим районним судом 29 квітня 2011 року;
09 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій, серед іншого, просив визнати неправомірними дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року та скасувати цю постанову. Щодо строку звернення до суду зі скаргою заявник вказав, що ним скарга подана у строк, оскільки він 25 листопада 2022 року отримав спірну постанову;
при відмові у задоволенні скарги суди вказали, що доказів на підтвердження поважності пропуску десятиденного строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року, заявником не надано;
аналіз змісту скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та матеріалів справи свідчить, що вона не містить заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги (а. с. 1-7);
зважаючи на те, що ОСОБА_1 пропустив визначений частиною першою статті 449 ЦПК України десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця і не заявляв клопотання про поновлення цього процесуального строку з поважних причин, суди повинні були залишити скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року без розгляду. Тому судові рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року слід скасувати, скаргу ОСОБА_1 в цій частині залишити без розгляду.
Щодо постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. ВП № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року про відкриття виконавчого провадження
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зазначено, що «під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 2-8754/11 (провадження № 61-9397св21) зазначено, що: «розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не з'ясував, який конкретно предмет розгляду скарги та в залежності від цього коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права та чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року в справі № 1718/2-302/11 (провадження № 61-17635ск23) зазначено, що «Згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 724/1649/22 у разі порушення строку звернення до суду зі скаргою, передбаченого статтею 449 ЦПК України, суд залишає її без розгляду. Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 і від 11 жовтня 2023 року у справі № 354/357/21). Суди попередніх інстанцій не з'ясували, коли скаржник дізнався або мав дізнатися про порушення його права виконавцем, і чи дотримав він передбачений статтею 449 ЦПК України строк звернення до суду зі скаргою. Тому передчасно виснували про можливість розгляду скарги по суті. Під час нового розгляду справи суди мають дослідити докази, які підтверджують момент, коли скаржник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права».
У справі, що переглядається:
аналіз матеріалів справи свідчить, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготар М. В. ВП № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-74/2011, виданого Першотравневим районним судом 29 квітня 2011 року;
ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на рішення, дії приватного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 листопада 2022 року;
при розгляді скарги по суті в цій частині суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що підстави для визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року відсутні, оскільки строк пред'явлення виконавчого документу не пропущений;
суди залишили поза увагою, що під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ, слід дотримуватися відповідних положень ЦПК України, вміщених у розділі VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів;
суди не врахували та не дали оцінку тому, що заявник у скарзі зазначав, що отримав спірну постанову 25 листопада 2022 року, скаргу щодо скасування якої та дій приватного виконавця щодо її винесення заявник подав 09 грудня 2022 року (а. с. 20, 21), клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою з обґрунтуванням поважних для цього причин, заявник не заявив, вказавши, що подав скаргу в строки, передбачені чинним законодавством (а. с. 1-7, 40-42); не з'ясували, коли скаржник дізнався або мав дізнатися про порушення його права виконавцем, чи дотримав він передбачений статтею 449 ЦПК України строк звернення до суду зі скаргою та зробили передчасний висновок про можливість розгляду скарги по суті;
з огляду на викладене, висновки судів про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 листопада 2022 року, є передчасними, тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення скасувати, скаргу на рішення та дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 січня 2016 року залишити без розгляду, в іншій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 18 січня 2016 року, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 18 січня 2016 року залишити без розгляду.
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року, визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця від 18 листопада 2022 року передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 вересня 2023 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко