08 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 345/5668/23
провадження № 61-14746ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,
02 листопада 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкодив сумі 93 779,11 грн.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2024 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2024 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 04 листопада 2024 року до Верховного Суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2024 рокута постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, ухвалити новесудове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогоднішній день, цей розмір обмежений тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення майнової шкоди у розмірі 93 779,11 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028 грн = 302 800 грн).
В ухвалі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2023 року про відкриття провадження у справі зазначено, що спір є малозначним.
Суди розглянули справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі заявник посилається на підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (справа становить суспільний інтерес або має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу). Водночас касаційна скарга не містить обґрунтувань на підтвердження існування значного суспільного інтересу або винятковості справи для заявника.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну (93 779,11 грн) та предмет позову, надану судами попередніх інстанцій оцінку наявним у матеріалах справи доказам і встановленим обставинам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявника з ухваленими за результатами розгляду його позовних вимог судовими рішеннями у цій справіне свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи, становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судом апеляційної інстанції.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскількиГоловне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, частиною першою, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович